Question

Пожалуйста дайте ответ на вопросы Як була втілена ідея рівності всіх громадян перед законом в першому Литовському статуті?Як розширювалося право шляхти брати участь у правлінні державою?​

Answer 1

1) Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.

Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів

2) Маючи, за різними підрахунками, від 5 до 12 млн мешканців та займаючи, в період свого розквіту близько 800 тисяч км² території (половина з них була у межах сучасної України), Русь була найбільшим державним утворенням середньовічної Європи. Найвище місце у суспільній ієрархії Руської держави посідали князі. Княжі воїни, старші й молодші дружинники утворювали клас вищої знаті, що їх ще називали — мужами. Велику вагу мали також купці, особливо ті, що займались міжнародною торгівлею. З дозволу князів вони мали власні дружини та організовували не тільки торгові, але й військові походи. Походи відбувались як на Чорне море — Крим та Константинополь, так й на Каспійське море, у Болгарію, на Кавказ та в інші регіони.

Answer 2

Ідея рівності всіх громадян перед законом вперше була втілена в Першому Литовському Статуті, який був прийнятий 3 грудня 1529 року на сейма в Кременці під час панування короля Сигізмунда I Старого. Цей статут визнавав рівність усіх литовських громадян перед законом незалежно від їхнього соціального статусу чи походження. Він також надавав деякі обмеження щодо застосування підданських прав до шляхти.

Щодо розширення прав шляхти у правлінні державою, то Перший Литовський Статут надавав шляхті значну владу і вплив у справах держави. Шляхта мала право вибирати короля, участь у сеймах (законодавчих органах), а також владу над своїми власними землями та справами. Ця ідея стала основою для подальшого розвитку системи шляхетського демократичного участі в управлінні державою в Речі Посполитій (Польща та Литва) і стала однією з важливих рис політичного життя цього регіону на протязі століть.