
Що принесла українцям політика "коренізації" яку запровадив більшовицький уряд?


Ответы на вопрос

Ответ:
.
У середині 20-х років 80 % населення республіки становили українці. На той час із 3702 відповідальних працівників губернського, окружного та районного масштабів українською мовою володіло лише 797 осіб.
Результати українізації 20-х рр. були достатньо вагомими. Так, за 1923-1927 рр. частина українців серед державного апарату зросла з 35 до 54 %. Серед відповідальних працівників окружкомів партії українці становили понад 50 %, у складі ЦК КП(б)У — 35 %, Політбюро ЦК КП(б)У — 66 %. У 1927/28 навчальному році українці становили майже 50 % студентів республіки. При цьому одними з перших перейшли на викладання українською мовою Київський медичний інститут, хімічний, механічний та інженерно-будівельний факультети Київського політехнічного інституту. Однак, у вищій школі не вистачало підручників, особливо з природничих дисциплін. 78 % шкіл і 39 % технікумів, 34 % дитячих будинків були україномовними. З ініціативи М.Скрипника національна мова впроваджувалася навіть у школах командного складу та в деяких червоноармійських частинах. На Кубані відкрилися українські школи, видавалися українські газети, працювало українське радіомовлення.
Найбільші зрушення відбулися у видавничій справі. Більша частина книжок, журналів і газет стала видаватися українською мовою. Якщо 1 лютого 1923 р. в Україні з 65 газет українською мовою виходило 13, то на 1 жовтня 1924 р. — 23. У цьому ж році з 5 млн. підручників українською мовою було видано 4 млн.
Объяснение:
У процесі українізації не відбулося примусової денаціоналізації національних меншин. Потреби представників інших національностей теж задовольнялись. Комісія у справах меншостей при ВУЦВК ( 1924-1930 рр.) провела національне районування території республіки. Було організовано 12 національних районів (німецьких, болгарських, російських, польських), 167 російських, 115 польських, 86 єврейських, 27 грецьких, 24 болгарських національних сільрад. У 1924 р. утворено Молдавську Автономну СРР у складі УСРР. У 1927 р. проведено першу Всеукраїнську нараду щодо роботи серед національних меншин. Активно проводилася політика щодо найповнішого представництва різних національностей в органах радянської влади.



"Коренізація" була політикою, яку запровадив більшовицький уряд в Україні в 1920-1930-х роках. Головною метою цієї політики було сприяти розвитку національної культури, освіти та мови серед національних меншин, включаючи українців, які жили в різних частинах Радянського Союзу.
Політика коренізації мала декілька важливих наслідків для українців:
Заохочення розвитку української мови та культури: Українська мова отримала офіційний статус і була використовувана в урядових та освітніх установах. Були видані українські книги, газети та журнали.
Розвиток освіти: Завдяки політиці коренізації українська освіта отримала можливість розширюватися, і були створені українські школи та університети.
Політичний вплив: Українські кадри мали більше можливостей отримувати вищі посади в уряді та інших інституціях.
Проте важливо зазначити, що політика коренізації була обмежена і контрольована владою Радянського Союзу. Пізніше, в 1930-х роках, вона була замінена політикою індустріалізації та колективізації, яка призвела до голодомору та репресій проти українського населення.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории История
Последние заданные вопросы в категории История
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili