Question

6. Які верстви українського населення і чому найбільше підтримували рефор- мацію?

Answer 1

Ответ:

ОбКінець XV - перша половина XVII ст. — переломний період в історії України. Ще в середині XIV ст. Польське Королівство захопило Галичину. Волинь, Київщина та Поділля входили до Великого князівства Литовського (9/10 його території та населення становили східні слов’яни, зокрема білоруси й українці, які сповідували православ’я і говорили руською мовою).

Закарпаття у цей час належало Угорському королівству, Буковина — Молдавському князівству. У 1569 р. Польща і Литва об’єдналися в єдину державу — Річ Посполиту зі спільним центральним органом (вальним сеймом), і до Польщі перейшла більшість українських земель, що належали раніше Литві.

Окрім політичних, в Україні відбуваються і соціально-економічні зміни. Її господарство на зламі XV-XVI cт. поступово переходить від натурального до грошового. Важливим фактором піднесення економічного життя, насамперед у західних землях, стає активізація сільськогосподарського експорту, розширення торговельних зв’язків із зарубіжними країнами, переважно північними (німецькими князівствами, Нідерландами, Англією, Швецією), а також з багатьма східноєвропейськими державами.

На думку І. Крип’якевича, «для піднесення України на вищий цивілізований рівень торгівля з Заходом мала особливе значення, — тим більше, що зв’язки зі Сходом ставали дедалі слабші». Розширення торгівлі заохочує українську шляхту до розбудови фільварочних господарств і промисловості, яка зазнає дедалі більшої галузевої диференціації.

З розвитком економічного життя зростає значення міст і збільшується їх кількість. І не тільки у західних українських землях (у люстрації 1565 р. про Сяноччину йшлося як про край, де «міста великі, людей в них насіло чимало»). Так, у Києві 1552 р. налічувалося 487 дворів, а 1570 р. — вже 808. У містах, з одного боку, розвивається ремісництво, торгівля, зароджуються паростки нових економічних — перед буржуазних відносин. З іншого — міста стають осередками політичного і культурного життя.

Тут відкриваються школи, друкарні, зосереджуються літературно-наукові сили. І хоча буржуазні відносини у XVI - першій чверті XVII ст. так і не знаходять в Україні справжнього розвитку, західні зв’язки, а через них, безумовно, і західні духовні впливи, економічні та культурні зрушення стають факторами, що готують ґрунт для появи перших протестантських осередків.

Головною рушійною силою протестантизму в Україні як складової частини польсько-литовської держави стає економічний і політичний інтерес шляхетського стану. На відміну від Західної Європи, протестантизм тут взагалі не поширюється серед народних мас.

Однак спочатку зупинимося на тому, що зробило розвиток реформаційних процесів (а через них — протестантизму) в Україні явищем закономірним. Йдеться, передусім, про загальні суспільні зрушення та ренесансно-гуманістичний духовний потік, куди в XIV-XVI ст. поступово втягувалися всі народи Європи.

ъяснение:

Answer 2

Українське населення складається з різних соціокультурних верств, і підтримка реформ може варіюватися серед цих верств. Основні верстви українського населення включають:

1. Селяни: Селянське населення традиційно становило значну частину українського суспільства. Під час реформ, спрямованих на покращення сільського господарства та земельної реформи, селяни мали інтерес в підтримці цих змін. Зокрема, впровадження ринкових принципів у сільському господарстві могло б сприяти зростанню їх доходів та покращенню умов життя.

2. Робітники та промисловці: Люди, які займаються роботою в містах та промисловості, також можуть підтримувати реформи, спрямовані на розвиток економіки, створення нових робочих місць та покращення умов праці.

3. Інтелігенція та освічені верстви: Ця категорія населення може бути більш схильною до підтримки політичних та соціальних реформ, оскільки вони часто розуміють необхідність модернізації суспільства та економіки для забезпечення сталого розвитку.

4. Бізнес-спільнота: Підприємці та бізнесмени можуть підтримувати реформи, спрямовані на створення більш сприятливого підприємницького середовища, зменшення бюрократії та корупції, а також покращення умов для інвестицій.

5. Молодь: Молодь, зазвичай, має більш ліберальні погляди і може підтримувати реформи, оскільки вони сприяють створенню більших можливостей для освіти, розвитку та працевлаштування.

6. Пенсіонери та люди похилого віку: Ця група може бути менш схильною до підтримки реформ, якщо вони бояться втратити соціальні гарантії або відчувають страх перед економічною нестабільністю.

Підтримка реформи може бути обумовлена індивідуальними інтересами і переконаннями кожної верстви населення. Успішна реформа зазвичай вимагає збалансованого підходу, який враховує інтереси різних груп та сприяє досягненню загальних цілей суспільства.