Question

Доведіть або спростуйте думку про те, що заходи більшовиків у господарському житті були половинчастими й ґрунтувалися не на засадах економічного розвитку, а на ідеологічних принципах та потребі виживання.

Answer 1

Селянські протести проти розверстки й заборони ринку в зимові місяці 1920-1921 рр. набули масового характеру. За цих умов В. Ленін змушений був припинити виконання комуністичної програми і вдатися до нової економічної політики (непу).

Нова економічна політика означала перехід від обов’язкової праці до системи вільного наймання робочої сили, від розподілу продуктів за картками до ринкової торгівлі, від інфляційного «радзнаку» до стабільного червінця, а також децентралізацію управління підприємствами, переведення їх на госпрозрахунок, свободу підприємницької діяльності тощо.

Однак не варто переоцінювати неп. Компартійно-радянське керівництво не могло вдатися до справді ринкових методів господарювання в економіці. Ринок - це добровільна угода між виробниками та споживачами або посередниками з обох сторін. Диктатура і ринок - поняття несумісні. В умовах диктатури міг виникнути тільки штучний ринок. Запозичені від капіталістичного господарювання в роки непу зовнішні форми організації виробництва (трести, банки, біржі тощо) слугували лише імітацією ринкових відносин.

Хоч і не українець але відповів

Answer 2

Думка про те, що заходи більшовиків у господарському житті були половинчастими і ґрунтувалися не на засадах економічного розвитку, а на ідеологічних принципах та потребі виживання, має свою логіку, але також потребує докладнішого розгляду.

1. Ідеологічні принципи: Справді, більшовики вважали, що їхня ідеологія, орієнтована на комунізм, має вирішальне значення. Вони прагнули створити суспільство, в якому було б усунено класову нерівність і пролетаріат був би владарем. Ця ідеологічна мета вплинула на багато економічних рішень, таких як націоналізація підприємств і земельної власності, введення планової економіки тощо.

2. Потреба виживання: Однак, слід також зазначити, що більшовики прийшли до влади під час важкої історичної кон'юнктури - під час Першої світової війни та громадянської війни в Росії. Умови були надзвичайно складними, і виживання держави і її населення було основним пріоритетом. Це призвело до деякого "половинчастого" характеру економічних реформ, де ідеологія і прагнення забезпечити виживання суперничали.

3. Практичність: Більшовики швидко зрозуміли, що без ефективного господарського управління неможливо буде досягти своєї ідеологічної мети. Тому вони впровадили певні економічні заходи, такі як Нова економічна політика (НЕП), яка дозволяла певну ринкову економіку в певних сферах. Це свідчить про те, що більшовики не були абсолютно ідеологічно послідовними в усіх аспектах свого господарського підходу.

4. Реалії часу: На жаль, ідеологічні принципи та реальність часу не завжди співпадали. Змушені були приймати рішення, які в ідеальних умовах б не відповідали їхній ідеології. Ця конфронтація між ідеалами і реальністю була однією з причин внутрішніх суперечок та репресій в період більшовицької влади.

Отже, можна сказати, що дії більшовиків у господарському житті були впливовими і визначалися як ідеологічними принципами, так і реальними потребами того часу. Вони намагалися збалансувати між цими двома аспектами, і результати цього балансу варіювалися на протязі років їхньої влади.