Question

УМОЛЯЮ ИСТОРИЯ 7 КЛАСС ❗️❗️❗️Ответить на вопрос . Укажіть особливості розвитку освіти й наукових знань у Русі-Укр.

Answer 1

Ответ:

Розвиток освіти у добу козаччини та в період Київської Русі

Доба Великокняжої України-Русі. Доба козаччини. Підручники та посібники в Україні. Розвиток науки. Видатні наукові діячі

Україна має давні традиції освіти. Ще Князь Київський Володимир Великий, за словами літописця “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир.

Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. Світська освіта була нижчою за релігійну, бо остання вимагала досконалого освоєння Святого Письма.

Мережа шкіл княжої доби не обмежувалася Києвом, центром держави. Так відомо, що 900 р. тому Нестор-Літописець здійснив подорож до Володимира-Волинського з метою “смотрєнія ради училищ і поставлення вчителів.

Основою вищої науки була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латині та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300-400 вчених, які добре володіли грецькою[1]. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Русі була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода.

Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. В “Повісті минулих літ” говориться: “Любив Ярослав книги... Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості... Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина... В книгах - світло мудрості.... В 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека - Бібліотека Софійського Собору або за іншою назвою - Бібліотека Ярослава Мудрого. За оцінками ряду дослідників вона налічувала понад 950 книг[4]. Як встановлено, більшість з них була церковними, богослужебними. Поряд з ними в Русі-Україні поширювалися трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Книжкові майстерні були засновані й в інших містах Київської Русі - Новгороді Великому, Чернігові, Полоцьку. Власне, на нашу думку, можна говорити про елементи просвіченої монархії часів Ярослава Мудрого.

Answer 2

Розвиток освіти і наукових знань у Русі-Україні (колишній Русі) в середньовіччі та ранньому Новому часі мав свої особливості:

1. Монастирські школи: В основному освіта починалася з монастирських шкіл, де монахи та священики надавали основи грамотності та духовного виховання. Монастирі стали центрами зберігання та передачі писемності та культури.

2. Школи при церквах і кафедральних соборах: У великих містах та обласних центрах функціонували школи при церквах і кафедральних соборах. Вони надавали більш розширену освіту, зокрема, латинську мову та теологію.

3. Традиція рукописництва: Рукописна книга була основним засобом збереження та передачі знань. Монастирі та бібліотеки були репозитаріями рукописів, де працювали копісти та каліграфи.

4. Вплив візантійської та арабської культур: Русь-Україна мала контакти з Візантією та арабським світом, що сприяло обміну знань у таких галузях, як математика, медицина, астрономія та філософія.

5. Термінові потреби Церкви: Освіта була важливою для церковних структур, які потребували духовних лідерів та вчених для служіння. Це сприяло розвитку вищої освіти та створенню академій.

6. Академія в Києві: У 17-18 століттях в Києві була заснована Києво-Могилянська академія, яка стала важливим центром вивчення гуманітарних та природничих наук, а також місцем формування інтелектуальної еліти.

7. Фольклор та усна традиція: Поміж народом існувала багата усна та фольклорна традиція передачі знань, міфів, легенд та історій, що доповнювала писемну освіту.

Ці особливості сприяли формуванню освітньої та наукової бази в Русі-Україні, яка пізніше стала основою для розвитку національної освіти та наукових досягнень.