Question

Який характер мала зовнішня політика Гетьманщини у 1654 -1657 рр.?​

Answer 1

Вибух повстання Богдана Хмельницького був певною несподіванкою для Речі Посполитої, яка у той час переживала чи не найкращі часи у своїй історії. Десятиліття після розгрому попереднього козацького повстання 1638 р. під проводом Якова Острянина, Карпа Скидана і Дмитра Гуні називали "золотим спокоєм". Річ Посполита втішалася своєю заможністю та стабільністю, особливо на тлі поруйнованої Тридцятилітньою війною Європи, заворушень у Туреччині, втрат Московії у Смоленській війні. Однак цей спокій виявився "затишшям перед бурею" — мирне життя країни пояснювалося простим небажанням самозадоволеної і забезпеченої шляхти втягуватися у військові авантюри короля Владислава IV (у той час військова політика держави набула оборонних рис). Відносно непоганий стан економіки ґрунтувався на екстенсивному веденні господарства, що супроводжувалося егоїстичним використанням праці непривілейованих прошарків населення, а внутрішня стабільність базувалася на безкомпромісній політиці щодо козацтва, котре оговтувалося після чергової поразки від урядових сил.

Answer 2

Зовнішня політика Гетьманщини (українська держава під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького) у 1654-1657 роках була вкрай складною та змінною. Основними подіями цього періоду було Урученське військо 1654 року, Кременчуцький рейд 1655 року та Руїнування (або Руїн) 1657-1658 років. Важливі моменти цієї політики включають:

1. 1654 рік (Урученське військо): У червні 1654 року гетьман Богдан Хмельницький уклав Урученський договір з Московським царством. Цей договір передбачав підтримку Московії у боротьбі проти Польщі і Литви та утримання Гетьманщини як автономної території під захистом Московії.

2. 1655 рік (Кременчуцький рейд): У результаті інтриг і зовнішніх втручань Гетьманщина потрапила в складне положення. Московія використовувала Гетьманщину як інструмент у війні проти Польщі та Литви. У вересні 1655 року російське військо під командуванням Шереметєва вирушило на Кременчук, розграбувало та знищило багато міст. Це призвело до погіршення стосунків між Гетьманщиною та Московією.

3. 1657-1658 роки (Руїна): У 1657 році гетьман Іван Виговський підтримав появу шведського короля Карла X Густава в Україні, що призвело до Руїни. Внаслідок цього Московія вирішила припинити свою підтримку Гетьманщини, і це призвело до катастрофічного періоду в історії української держави, коли шведи, поляки, московити та козаки воювали між собою, а Україна стала місцем руйнування та страждань (відсюди назва "Руїна").

Отже, зовнішня політика Гетьманщини у 1654-1657 роках була характеризована складними інтернаціональними відносинами, де Гетьманщина шукала союзників та підтримку в умовах гострого конфлікту між Московією та Реччю Посполитою.