Question

 Форма правління в Польщі 16 ст.

Answer 1

Ответ:

У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.

А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.

Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-підприємців, який у країнах Західної Європи сприяв формуванню підвалин нового суспільства.

Answer 2

У 16 столітті Польща існувала особлива форма правління, яку називали Реч Посполитою. Реч Посполита (пол. Rzeczpospolita) була федеративною республікою, що складалася з двох головних частин: Королівства Польща та Великого князівства Литва. Ця об'єднана держава визнавалася за демократичною республікою, в якій владу спільно вправляли шляхта (адель) та король.

Основним органом влади в Речі Посполиті було Зібрання (парламент), в якому представники шляхти мали право голосувати і приймати закони. Шляхта володіла значною автономією і правами, і це було однією з основних рис цієї системи. Король був обраний з числа місцевих чи іноземних кандидатів, а його влада була обмеженою, оскільки велика частина рішень потребувала згоди Зібрання.

Ця форма правління в Польщі і Литві в 16 столітті існувала в доволі складному політичному контексті та зазнавала змін у подальшому розвитку історії обох країн. У наступних століттях Реч Посполита стикалася з внутрішніми і зовнішніми проблемами, що призвели до її занепаду і розпаду в 18 столітті.