Question

Охарактеризуйте розвиток афінської демократії​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Античний світ подарував людству не лише блискучі зразки літератури, мистецтва, архітектури, а й політичні інститути, що стали надбанням наступних поколінь.

Прикладом рабовласницької демократії є державний устрій Афін. Афінська демократія вважається найбільш розвинутою і довершеною формою демократичного устрою античних рабовласницьких держав. Золотим віком античної демократії став проміжок від середини V до середини IV ст. до н. е. Формування системи органів афінської демократії було наслідком тривалого історичного періоду.

Будь-яка політична система, зокрема й афінська демократія, спрямована на врегулювання відносин між класами, соціальними групами, окремими людьми. У грецьких містах основою соціально-економічної та політичної організації був колектив громадян. Досягненням грецької політичної думки була розробка самого поняття "громадянин". У давньосхідних деспотіях такого поняття не існувало.

Повноправним афінським громадянином міг бути житель Аттики, батьки якого мали громадянські права, а його ім'я було занесено до особливих списків. У такі списки заносились імена юнаків та дівчат з 18 років, які впродовж року проходили спеціальне військово-тренувальне навчання і рік були охоронцями державних кордонів. Тільки в 20 років вони ставали повноправними громадянами.

Громадянство передбачало певні права й обов'язки. Серед перших - право на свободу, особисту недоторканність, на землю, на участь у виборних органах тощо, других - обов'язок берегти своє майно, працювати на землі, захищати рідний поліс, дотримуватися законів тощо.

Головним органом влади в Афінах були народні збори, на які збиралися усі громадяни. Жінки не мали права брати участь у політичному і громадському житті. На зборах приймалися закони, оголошувалися війни й укладався мир, затверджувалися посадові особи, ратифікувалися міжнародні договори тощо. Важливою справою зборів було затвердження бюджету, наділення правами громадянина Афін іноземців, тобто їх повноваження охоплювали всі сфери життя Афін.

Діяльність зборів впродовж року була поділена на десять циклів, кожен з яких тривав 36 днів, а збори відбувалися один раз на дев'ять днів. Кожний громадянин мав право на виступ і внесення законопроекту. Збори заслуховували звіти найвищих посадових осіб. Проте не всі громадяни могли засідати цілими днями. Із 30-40 тис. громадян Афін на засіданнях були присутні 3-5 тис. осіб.

Робочим органом народних зборів була Рада п'ятисот, члени якої обирались від кожної із десяти адміністративних одиниць (філ) на один рік (по 50 членів). Головними завданнями Ради були підготовка зборів і виконання їх функцій між засіданнями. Рада засідала щоденно, а її члени одержували плату.

Паралельно з Радою п'ятисот існував і ареопаг - орган влади, що здійснював державний контроль, суд та інші функції (60- 70 осіб). Його члени із середовища афінських аристократів кооптувалися на довічний термін. Вожді афінської демократії не насмілювалися скасувати ареопаг як орган влади, але зуміли обмежити його компетенцію і фактично звели його функції до повноважень судової інстанції.

Афіни були гегемоном союзу грецьких міст. Тому виникало чимало проблем з управлінням, що здійснювалося виборними магістратами, та організацією адміністративного апарату. Діяльність магістратів контролювала Рада п'ятисот. Вищими магістратами були колегії архонтів і стратегів. 10 архонтів мали великий вплив на військові структури, розглядали порядок слухання судових справ тощо. 10 стратегів очолювали військову організацію держави, проводили набір до війська, були командувачами під час воєнних дій.

Answer 2

Афінська демократія є однією з найважливіших історичних моделей демократії і заслуговує на увагу як у вивченні історії, так і в політичних науках. Розвиток афінської демократії можна поділити на кілька основних етапів:

1. Епоха Солона (594-593 роки до н.е.): Початковими спробами створення демократичних інститутів в Афінах були реформи Солона. Він ввів обмеження щодо креативного вжитку рабства і заборонив рабство за боргами. Ці реформи розширили права громадян, але ще не були справжньою демократією.

2. Епоха Клеїстрата (508-507 роки до н.е.): Клеїстрат був тираном Афін, але він здійснив кілька реформ, спрямованих на збільшення участі громадян у політичному процесі. Він впровадив дрехній поділ громадян на 4 класи, де всі класи мали представників у Раді п'ятисот. Також він розширив права голосу та ввів важливу практику виборів через лотерею для деяких посад.

3. Епоха Перикла (461-429 роки до н.е.): Перикл відомий своєю ролью в розвитку афінської демократії. Під його керівництвом було розширено права громадян і зроблено афінську демократію більш рівноправною і відкритою. Він також підтримував мистецтво і науку, завдяки чому в Афінах створювалися великі культурні досягнення.

4. Епоха Демократа (461-429 роки до н.е.): Демократ був одним із найвідоміших афінських політиків та ораторів, який розширив права громадян і зробив систему суду більш об'єктивною. Він також сприяв подальшій розвитку афінської демократії.

5. Пелопоннеська війна і занепад демократії (431-404 роки до н.е.): Пелопоннеська війна призвела до кризи афінської демократії, зокрема через втрати та фінансові проблеми. Після поразки у війні влада Тридцять Тиранів захопила владу, і демократія тимчасово була припинена.

6. Відновлення демократії та кінець афінської демократії (403 рік до н.е.): Після відновлення демократії в 403 році, влада повернулася до рук громадян. Проте конфлікти і внутрішні проблеми в Афінах спричинили поетапний занепад демократії. Зокрема, після поразки Афін у війні з Македонією в 322 році до н.е., демократія була замінена олігархією.

Афінська демократія залишається важливим історичним прикладом розвитку демократичних інститутів та політичної культури. Вона вплинула на подальший розвиток політичних систем і стала важливою частиною спадщини античної Греції.