Question

Хто і чому у Галицькому князівстві мав більшу владу ніж князь​

Answer 1

Ответ:

У 1199 р. Роман Мстиславович, князь волинський, захоплює Галич і створює Галицько-Волинське князівство. І здавалося б, що все круто, але головна проблема князів — непокірні галицькі бояри — залишилася. У 1203 р. Роман Мстиславович захоплює Київ, а у 1205 р. йде в похід у Польщу, де і гине.

Галицько-Волинське князівство за часів Романа Мстиславовича

У 1205-1238 рр. в Галичині заправляють бояри. Сфери впливу над Галицьким і Волинським князівствами розподіляють Угорщина і Польща. Зі Сходу з'являється нова загроза — монголи, яких у 1206 р. об'єднав один з найбільших завойовників у світовій історії — Чингізхан.

Карта походів військ хана Батия.

За 20 років монголи підкорили половину відомого на той час світу і вийшли до кордонів Русі, де у степах кочували половці. Рятуючись, половці мусили просити допомоги в руських князів. Спільна русько-половецька рать виступила в степ у 1223 р., зустрілася з монголами на річці Калка і зазнала катастрофічної поразки.

Але тоді помер Чингісхан і війська повернулися додому.

1238-1240 рр. війська Золотої Орди, держави під проводом хана Батия, двома хвилями проходять Руські землі. У 1240 р. монголи захоплюють Київ і знищують його вщент.

Тим часом у 1238 р. син Романа Данило Галицький захоплює м. Галич та стає правителем Галицько-Волинського князівства (1238-1264).

До того він був з матір'ю у вигнанні в Угорщині. Повернувшись у Галич, він одружився з дочкою тодішнього князя і після його смерті сам зайняв престол.

У 1245 р. відбувається битва під Ярославом і Данило остаточно перемагає боярську опозицію.

Данило Галицький укріпив свою владу у Галицько-Волинському князівстві. Він відновив стосунки з Угорщиною та Польщею, а також зруйновані монголо-татарами міста, звів нові могутні фортеці – Кременець і Холм, що став столицею князівства.

Данило Романович не хотів, щоб міста Галичини й Волині повторили долю Києва. Тому мусив піти на компроміс. У 1245 р. він визнає себе васалом Золотої Орди. Отримує спеціальний дозвіл на правління – ярлик і погоджується на те, що його буде контролювати баскак – спеціальний чиновник хана.

У 1252–1258 рр. князь воює з монголами.

Данило Галицький, син Романа Мстиславовича

Данило Галицький приймає королівську корону в Дорогичині від папи Інокентія IV.

З часом Данило розпочинає переговори з папською курією, а у 1253 р. приймає королівську корону в Дорогичині від папи Інокентія IV, який декларував хрестовий похід проти монголо-татар. Похід не відбувся. Данило не впустив до свого князівства католицьких місіонерів, після чого відносини з курією обірвалися.

Князь Данило, окрім всього, брав участь у війні за австрійський престол 1252–1253 рр. Здійснював успішні походи на Чехію і Польщу, Литву і землю ятвягів.

У 1258 р. Орда присилає нове велике військо. Данило змушений поновити ярлик і навіть зруйнувати укріплення своїх міст.

Галицько-Волинське князівство за часів Данили Галицького, 1254 рік.

Лев Данилович (1264-1301), син Данили Галицького

У 1264 році Данило помер. Нащадки Данила намагалися продовжувати його політику: переносили столицю, думали як вийти з-під монгольскої залежності і воювали з сусідами. Місце Галицько-Волинського князя згодом зайняв син Данила, Лев (1264-1301). Він переніс столицю до міста, названого на власну честь (Львова), а ще повоював з угорцями і поляками. Так Леву вдалося приєднати Люблінську землю та частину Закарпаття з містом Мукачево.

З 1301 по 1308 рр. княжив син Лева, Юрій І. Він титулував себе «королем Русі, князем Володимирії» та переніс свою столицю в місто Володимир-Волинський.

Юрій І втратив Люблінську землю, прилучену батьком. Започаткував союз із Тевтонським орденом.

Великим політичним успіхом Юрія було утворення з його ініціативи окремої Галицької митрополії у 1303 році.

Юрій І, син Лева Даниловича

1308-1323 — Галицько-Волинським князівством правили сини Юрія Лев і Андрій. У 1325 році на престол запросили польського князя Болеслава Тройденовича, який перейшов у православ'я та змінив ім'я на Юрій.

У справи місцевого князівського двору все більше втручалися іноземні радники, міста і землі заповнювали іноземні колоністи. Це не дуже подобалося місцевим боярам. У 1340 році останнього князя об'єднаного Галицького-Волинського князівства, Юрія ІІ Болеслава, отруїли змовники-бояри.

Answer 2

У Галицькому князівстві (IX-XIV століття) крім князя існували різні додаткові феодальні верстви, які мали певну владу та вплив у суспільстві. Одні з таких верств включали:

1. Бояри - це високопосадовці та військові командувачі, які набули великий вплив завдяки своїм заслугам у військовій справі чи політиці. Вони можливо володіли власною військовою силою та земельними володіннями.

2. Духовенство - Православна церква грала важливу роль в Галицькому князівстві і мала значний вплив на суспільство та політику. Влада в церковних справах теж дозволяла духовенству впливати на суспільні питання.

3. Містяни - жителі міст та торговельних центрів мали свої гільдії та організації, які об'єднували їх і дозволяли захищати їхні економічні і соціальні інтереси.

4. Селяни - основна маса населення, яка відігравала важливу роль у господарському житті країни, але мали обмежені права та мало політичного впливу.

Права та влада цих верств могли залежати від багатьох факторів, таких як соціальний статус, власність, військова сила тощо. Бояри, наприклад, завдяки своїм військовим успіхам та власним володінням, часто мали великий вплив на прийняття важливих рішень.

Таким чином, різні верстви суспільства у Галицькому князівстві мали свої власні сфери впливу і влади, що робило їх значущими гравцями в політичному та соціальному житті країни поруч з князем.