Question

Оцініть діяльність Івана Франка як представника українського національно визвольного руху​

Answer 1

Объяснение:

Друга половина XIX ст. стала добою дальшого утвердження ідеї соборності України. Переслідування української культури в Росії сприяло передачі матеріальних коштів і великій моральній підтримці з боку Наддніпрянської України українцям Галичини.

У цей час серед учнівської молоді почали створюватися гуртки. Про спроби організації уч­нівських гуртків І.Франко писав: "Ученики Дро­гобицької гімназії в другій половині 60-х і в пер­шій половині 70-х рр. поза школою жили звичайно кружками, крім тих місцевих, що жили в своїх родинах і переважно не мішалися до кружкового життя. Позамісцеві жили на квартирах ("стаціях") переважно по різних передмістях у міщан та міщанок, і відповідно до тих квартир твори­лися між ними кружки... Формально кружкових організацій між гімназіальними учениками в моїй класі не було".

У 1875 р. І.Франко став членом "Академіческого Кружка", що гуртував москвофільську університетську молодь. Тодішня народовська (українофільська) молодь гуртувалася в това­ристві "Дружній Лихварь". "Академіческий кружок" видавав студентський журнал "Друг". До "Друга" висилав І. Франко деякі свої поетич­ні та прозові твори ще з Дрогобича, коли був учнем гімназії. "Друг" їх друкував. Будучи сту­дентом, І.Франко привіз із собою значну кіль­кість літературних творів, які бажав друкувати в "Друзі". Отже, студентський журнал "Друг" був однією з причин того, що І.Франко вступив до "Академіческого Кружка". Слід зауважити, що в 1870-х роках, коли І.Франко виходив на іс­торичну арену, у Галичині ще не було тієї орга­нізованої сили, яка б зуміла "підняти селянство на визвольну боротьбу і повести його за со­бою...".

Під впливом Михайла Драгоманова, особ­ливо під впливом його листів до редакції "Друга", які були опубліковані в цьому журналі в 1875 і 1876 рр., відбулась велика зміна серед членів "Академіческого Кружка". Більшість їх пере­йшла на українські позиції і в 1876 р. опанувала на загальних зборах "Академіческий Кружок", а журнал "Друг" перейшов на чисту українську мову. Велику роль у розвитку подій на терен і "Акаміческого Кружка" відіграв Іван Франко. У журналі "Друг", він публікував свої перші оповідання з бориславського циклу, повість "Петрії і Довбущуки" та значну кількість поезій. Годі І.Франко був уже членом "Просвіти", часто бував у "Бесіді", в якій гуртувались народовці, близькою була йому культурно-освітня праця для народу, яку вела "Просвіта".

Answer 2

Іван Франко (1856-1916) був одним із найвидатніших представників українського національно-визвольного руху у другій половині 19 століття і на початку 20 століття. Він був важливою фігурою в історії України і здобув популярність завдяки своїм літературним, публіцистичним і громадським зусиллям.

Оцінюючи діяльність Івана Франка як представника українського національно-визвольного руху, можна відзначити наступні позитивні аспекти:

1. Літературна та громадська діяльність: Іван Франко був відомим літератором, поетом і публіцистом. Він писав важливі твори про українську історію, культуру та сучасні суспільні проблеми. Його роботи стали важливою складовою у формуванні української національної ідентичності та свідомості.

2. Публічна діяльність: Франко активно виступав за права українського народу та боровся проти російської та польської асиміляції. Він прихильник національного відродження та автономії України.

3. Організаторські здібності: Франко брав участь в організації громадських об'єднань та видавничих ініціатив, спрямованих на підтримку української мови, культури та освіти.

4. Міжнародна діяльність: Франко співпрацював з представниками інших національних рухів у Центральній та Східній Європі, намагаючись залучити підтримку для українського питання в міжнародному контексті.

5. Вірність ідеалам: Іван Франко відзначався високими моральними принципами і стійкістю у своїх переконаннях. Він був важливим символом боротьби за національну незалежність та права українців.

Загалом, Іван Франко має бути визнаний важливим представником українського національно-визвольного руху, який своєю діяльністю вніс значний внесок у розвиток української культури, мови та національної ідентичності, а також боровся за права та автономію свого народу.