Question

Доведіть що Японія була агресивною країною​

Answer 1

Відповідь:

Пояснення:

Японія в 20-30-ті роки 20 століття. Реферат

Наслідки Першої світової війни були вигідні для Японії: за 1914-1919 рр. обсяг національного продукту зріс у 5 разів - з 13 до 65 млрд. єн; зовнішня торгівля завойовувала усе нові ринки в Азії

Не втручаючись у війну, Японія нарощувала військову могутність, насамперед флот. Мілітаризація країни призвела до погіршення життя народу. 1918 р. в Японії відбулися стихійні повстання проти спекулятивного зростання цін на рис - так звані "рисові бунти", що охопили майже всю країну. В подальшому в Японії відбувалися численні страйки, в яких брали участь сотні тисяч робітників.

У 1920-1921 рр. Японію охопила економічна криза, яка ускладнювалася цілковитою залежністю країни від зовнішніх ринків. Погіршення становища японських трудящих сприяло піднесенню загальнодемократичного руху, активізації політичних сил лівої орієнтації. 1920 р. була створена Соціалістична ліга, що об'єднувала анархістів, комуністів, соціалістів. 1922 р. виникла Комуністична партія Японії (КПЯ).

Згідно з Версальським договором до Японії відійшли колишні німецькі володіння в Китаї і на Тихому океані. Однак Вашингтонська конференція змусила Японію відмовитися від претензій на Китай і вивести її війська з китайської території. 1918 р. Японія, висадивши свої війська у Владивостоці, взяла участь в інтервенції проти Радянської Росії. Вона окупувала Приморський край і надала допомогу Колчаку і уряду отамана Семенова. Після низки невдач Японія змушена була в 1922 р. вивести свої війська з Приморського краю.

У 20-ті рр. в політичному житті Японії переважають мілітаризм і експансіоністські настрої. За підтримки войовничих кіл у 1927 р. до влади прийшов кабінет генерала Танаки. У меморандумі імператору прем'єр-міністр Танака сформулював програму територіальних загарбань на Далекому Сході і підриву могутності США в Тихому океані. 1931 р., Японія розпочала окупацію китайської провінції Маньчжурії. За кілька тижнів японці захопили увесь Північно-Східний Китай. Оголосивши про створення на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-го, Японія фактично перетворила цей економічно розвинутий район у свою колонію.

Японські мілітаристи, зокрема так звані "молоді офіцери", двічі - у 1932 і 1936 роках - робили спробу здійснити державний переворот і захопити владу. Щоб розв'язати собі руки, в 1932 р. Японія вийшла із Ліги Націй, а в 1934 р. відмовилася від Вашингтонської угоди про обмеження морських озброєнь. Японська вояччина вимагала розпочати війну проти Китаю і СРСР. 1936 р. уряд Японії уклав з гітлерівською Німеччиною "Антикомінтернівський пакт".

1937 р., скориставшись інцидентом між японськими і китайськими солдатами поблизу Пекіна, Японія розпочала широкомасштабну війну проти Китаю, яка тривала понад 8 років. На початку 1938 р. Японія заявила протест проти радянських поставок зброї та військової техніки Китаю.

Між Японією і СРСР виникали численні інциденти. Найсерйозніший із них - збройний конфлікт біля озера Хасан у 1938 р. Весною 1939 р. стався новий збройний конфлікт на кордоні Монголії та Маньчжурії в районі річки Халхин-Гол. Воєнні дії тривали до Другої світової війни. У вересні 1939 р. Японія і СРСР уклали перемир'я.

Answer 2

Японія має довгу історію агресивних дій, які включають війни, окупації та колонізацію інших країн. Важливо відзначити, що не всі періоди і історичні події в Японії можна описати як агресивні, але існують кілька ключових моментів, які підкреслюють агресивну природу дій цієї країни:

1. Війни в середньовіччі (середньовіччя): Під час періоду середньовіччя в Японії були численні внутрішні конфлікти і війни, такі як Вара Абекі (1180-1185) та Вара Тайсё (1467-1477). Ці конфлікти свідчать про агресивну природу японських військових сил і бажання контролювати територію.

2. Імперська Японія ізоляції: З середини 17 століття до середини 19 століття Японія практично ізолювалася від світу внаслідок політики сакоку (замкнення країни). Та між тим, ця ізоляція була супроводжена жорсткими внутрішніми інтересами і агресивною репресією проти іноземців та християн.

3. Війни-агресії в 20 столітті: В 20 столітті Японія активно розширила свої володіння та сферу впливу, завойовуючи Корею в 1910 році та Китай в 1937 році під час Імперської Японії. Ці агресивні війни призвели до великих втрат серед цивільного населення і спричинили багато страждань.

4. Вторгнення в Південну та Південно-Східну Азію: Під час Другої світової війни Японія активно вторгалася в Південну та Південно-Східну Азію, окуповуючи країни, такі як Малайзія, Сінгапур, Філіппіни та інші. Це спричинило велику кількість людських жертв і зруйнувань.

5. Персоніфікація агресії в історичних особистостях: Імператор Хірохіто (Імператор Імперії Японія в період Другої світової війни) і військові лідери, такі як Хідео Тодо та Ісороку Ямамото, розробляли і виконували плани агресивної розширення Японії.

Звісно, японська історія також включає моменти культурного розвитку та внеску в науку та технологію. Але ці аспекти не можуть виправдати агресивних дій та пригнічення інших націй, які мали місце в історії Японії.