Question

1. Як змінилася політика литовців щодо руських земель до кінця XV ст.? Як ці зміни в литовській політиці вплинуть на настрот суспільства в майбутньому? Даю 50 балов! Очень срочно

Answer 1

На відміну від Польщі, Литва застосувала зовсім іншу стратегію освоєння нових земель.

Литовські князі — нові об'єднувачі Русі. Вони відвойовують руські землі у поляків і монголів.

Приєдання білоруських та українських земель розпочав Гедимін, засновник однойменної князівської династії. У 1340 р. син Гедиміна, Любарт, втрутився в боротьбу за Галицько-Волинську спадщину й урвав у Казимира ІІІ Волинь.

А великий князь литовський Ольгерд остаточно відвоював території у монголів. Він вдало скористався з розробленості Орди і у 1362 р. завдав поразки військам трьох татарських племен у битві на р. Сині Води. Князівства Південної Русі приєдналися до ВКЛ.

У 1385 р. була підписана Кревська унія —шлюбний договір між великим князем литовським Ягайлом та польською королівною Ядвігою. Ягайло прийняв католицтво і став польським королем. Ця угода мала винятково політичну вигоду. Польщі та Литві надокучав спільний ворог — Тевтонський орден. У 1410 році спільна польсько-литовсько-руська рать на чолі з Вітовтом завдала поразки німецьким хрестоносцям у битві під Ґрюнвальдом.

Answer 2

Політика Литовського Великого князівства щодо руських земель (східних земель, включаючи сучасну Україну і Білорусь) до кінця XV століття відзначалася декількома важливими змінами:

1. Укріплення контролю: Спочатку Литовське Велике князівство здійснювало активні попередній заходи, щоб підкорити руські землі, і воювало з місцевими князівствами. Це призвело до збільшення території Литви.

2. Утримання місцевих еліт: Поступово литовська еліта почала утримувати владу в руських землях у руках місцевих князів, надаючи їм певну автономію в управлінні цими територіями.

3. Політика толерантності: Литовці виявляли толерантність до місцевого населення, зокрема православного християнства, і не намагалися впроваджувати католицтво примусово.

4. Запровадження права Магдебурзького права: Литовське Велике князівство поширило Магдебурзьке право на руські землі, що сприяло розвитку міст та розвитку міського населення.

5. Шлюбні зв'язки: Великі князі і вельможні родини активно використовували шлюбні зв'язки для посилення своїх позицій у руських землях. Наприклад, шлюб Вітовта, великого князя Литви, з княгинею Ольгою з Київського князівства, став важливою подією, яка сприяла посиленню литовської присутності на сході.

Ці зміни вплинули на настрої суспільства наступним чином:

1. Місцева ідентичність: Місцеві жителі руських земель поступово розвивали свою власну ідентичність, зберігаючи православну релігію та культурні особливості.

2. Автономія місцевих князів: Політика Литви сприяла збереженню автономії місцевих князівств, що створило базу для подальшого розвитку руських земель під литовською сферою впливу.

3. Толерантність та багатонаціональність: Толерантність литовської влади до різних релігій і культур сприяла багатонаціональному характеру руських земель та розвитку різних груп населення в їхньому власному дусі.

Ці процеси стали важливою передумовою для подальшого розвитку руських земель під владою Великого князівства Литовського та Королівства Польського, а також вплинули на формування сучасних національних та культурних ідентичностей в Україні та Білорусі. Вони поклали основу для подальшого розвитку подій і стосунків між цими націями та Російською імперією.