Question

3) Напишіть, яка держава становила основну зовнішньополітичну загрозу для Галицько- Волинської держави у другій половині XIII ст. Як це вплинуло на розвиток держави?​

Answer 1

Незабаром після монголо-татарської навали Данило і Василько повернулися з Угорщини на Волинь, яка була розграбована ординцями. Скориставшись боярськими міжусобицями, Данило зміцнив свою владу. Проте галицькі бояри запросили до себе чернігівського князя Ростислава Михайловича. Данило прогнав його дружинників. Тоді Ростислав, не відмовляючись від своїх претензій на Галичину, в 1242 р. поїхав до Угорщини і оженився на дочці угорського короля Бели IV.

У 1244 р. на чолі угорського війська Ростислав розпочав похід на Перемишль, але невдало. У 1245 р., підтримуваний угорськими і польськими феодалами, Ростислав разом з дружинами галицьких бояр розпочав новий похід, захопивши Перемишль і взявши в облогу Ярослав (на р. Сян). Князя Данила підтримували литовський князь Міндовг і мазовецький князь Конрад.

Answer 2

Ответ:

Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.

Answer 3

У другій половині XIII століття основною зовнішньополітичною загрозою для Галицько-Волинської держави було домінування Монгольської імперії або Золотої Орди. Золота Орда була могутнім монгольським державним утворенням, яке захопило значну частину Східної Європи, включаючи території сучасної України.

Ця загроза вплинула на розвиток Галицько-Волинської держави наступним чином:

1. Платіж дань. Галицько-Волинська держава була змушена сплачувати данину Золотій Орді, що обтяжувало її фінансову ситуацію та обмежувало можливості розвитку.

2. Втрата незалежності. Золота Орда встановила своїх представників (ординців) на частині території Галицько-Волинської держави, контролюючи таким чином внутрішні справи.

3. Релігійні впливи. Під владою Золотої Орди українські землі були під впливом ісламу, що вплинуло на релігійну та культурну картину Галицько-Волинської держави.

4. Втрата територій. Під впливом монгольських завоювань Галицько-Волинська держава втратила частину своєї території, зокрема Чернігів і Київ, які стали під контролем Золотої Орди.

Загальною наслідком цієї зовнішньополітичної загрози було послаблення Галицько-Волинської держави та її поступовий занепад. У наступних століттях ця територія стала об'єктом змагань між різними державами, такими як Литовське Велике князівство, Польська королівщина та Московська Русь.