Question

Охарактерезуйте політику "умиротворення агресора", політику "потурання агресорові", політику "ізоляціонізму" Тема. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х років. у світлі історичних джерел.

Answer 1

Ответ:

Умиротворение агрессора-приход на компромисс со стороной, желающей выполнить определённые действия, направленные на нарушение какого-либо договора или прав другой страны, например разрешение захвата части территорий Чехословакии Рейхом со стороны Британии и Франции., изоляционизм-политика полного ограничения политического, экономического и культурного влияния, либо другого коммуникативного действия другой страны

Объяснение:

Answer 2

Тема: Міжнародні відносини в другій половині 1930-х років у світлі історичних джерел.

1. Політика "умиротворення агресора": Політика "умиротворення агресора" в другій половині 1930-х років була прагненням запобігти новому світовому конфлікту і зберегти мир шляхом укладення дипломатичних угод і уступок агресорам. Найвідомішим прикладом такої політики є Апеляція до умовності угоди між Англією та Німеччиною в Мюнхені у вересні 1938 року, де була допущена анексія Судетського регіону до Німеччини. Ця політика розглядалася як спроба позавчасної зупинки наступу нацистської Німеччини та попередження війни. Однак в подальшому виявилось, що такі уступки лише посилили агресію і призвели до подальшого розширення конфлікту.

2. Політика "потурання агресорові": Політика "потурання агресорові" в міжнародних відносинах 1930-х років означала ігнорування агресивних кроків або агресії з боку деяких країн, зазвичай у відповідь на експансійні амбіції. Деякі країни, такі як Британія та Франція, боялися реагувати агресивно на дії нацистської Німеччини, оскільки це могло призвести до великого конфлікту, і намагалися відступити перед агресором в надії, що це задовольнить його амбіції та запобіжить війні. Однак ця політика також виявилася неефективною, і внаслідок цього Друга світова війна вибухла у 1939 році.

3. Політика "ізоляціонізму": Політика "ізоляціонізму" в міжнародних відносинах 1930-х років передбачала уникання активної участі у зовнішніх конфліктах та війнах. Наприклад, Сполучені Штати Америки вели політику ізоляціонізму, проявляючи обмежений інтерес до подій, що відбувалися у Європі та Азії. США приймали ряд заходів, щоб уникнути втягнення в іноземні конфлікти, включаючи прийняття Нейтралітетного закону 1935 року. Ця політика була спрямована на захист національних інтересів та запобігання втратам, пов'язаним з участю у війнах, проте вона також обмежила можливості великих держав спільно реагувати на загрозу світовому миру.

Загалом, в другій половині 1930-х років в історії міжнародних відносин ці політики сприяли наростанню напруженості та погіршенню безпеки у світі і, нарешті, призвели до спалаху Другої світової війни.