Question

Чому, на вашу думку, монголо-татари у своїх загарбницьких походах майже не зустрічали серйозного опорупомогите, пожалуйста ​

Answer 1

Ответ:

Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.

Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинську землі.

Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням.

Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між окремими князівствами, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь. Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька століть назад. Встановлене ординське іго на десятки років закріпило феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.

Объяснение:

Answer 2

Історія монголо-татарських завоювань включає багато чинників, які можуть пояснити, чому вони майже не зустрічали серйозного опору у своїх завоювальних походах. Ось кілька основних причин:

1. Військова стратегія: Монголи були відомі своєю винятковою військовою стратегією і тактикою. Вони були дуже рухливими та добре вправленими вершниками, що дозволяло їм швидко переміщатися і використовувати блискучі стратегічні рухи. Вони також володіли військовими інноваціями, такими як композитний лук, що надавав їм перевагу у війні.

2. Централізований управління: Монгольська імперія була добре організованою і централізованою. Імператор (хан) мав контроль над військами та ресурсами і міг координувати великі армії на великі відстані.

3. Стратегія терору: Монголи використовували жорстку стратегію терору, здебільшого залишаючи міста та селища в руїнах та наносячи масові руйнування, що робило опір менш ефективним. Велика частина опонентів боялася відчуження монголів і обирали піддатися.

4. Союзники та шпигуни: Монголи могли розраховувати на союзників серед підданих племен, які могли надати інформацію про оборону та слабкі місця своїх спільників.

5. Військовий досвід: Монголи набули значний військовий досвід, ведучи постійні війни між племенами до формування імперії. Цей досвід робив їх досить вправними воїнами.

Всі ці чинники спільно допомагали монголам подолати опір на своєму шляху під час їхніх завоювальних походів.