Question

Причини відновлення гетьманства(надо срочно)!!!!!​

Answer 1

270 років тому – 5 травня 1747 року – російська імператриця Єлизавета І видала указ «Про буття в Україні гетьмана згідно тамтешніх прав та звичаїв». Указ став до певної міри несподіванкою, адже від 1734 року гетьманів в Україні не було, як не було й серйозних передумов для відновлення гетьманства. В 1750 році гетьманом був обраний 22-річний Кирило Розумовський, але в 1764 році гетьманський уряд так само несподівано скасувала Катерина ІІ. Які таємниці приховує гетьманат Кирила Розумовського? Про це Радіо Свобода розповіли історики Володимир Сергійчук та Володимир Пришляк.

Answer 2

Відновлення гетьманства в історії України було результатом різних політичних, соціальних і економічних обставин. Ось деякі з них:

1. Політичний вакуум: Після подій Лютневої революції та антиросійської громадянської війни, Російська імперія та Центральні Ради не могли домовитися про форму правління в Україні. Це призвело до створення Гетьманату як проміжного владного утворення.

2. Соціальні протиріччя: В Україні в той час існували різні соціальні групи, такі як козаки, поміщики, селяни. Вони мали різні інтереси та прагнення, і гетьманство могло слугувати як засіб для певних соціальних груп утримати чи посилити свої позиції.

3. Політика Російської імперії: Російська імперія прагнула зміцнити свій контроль над Україною, і створення Гетьманату було одним зі способів реалізації цієї стратегії.

4. Стабілізація суспільства: Після тривалих конфліктів та революцій Україна потребувала стабілізації суспільно-політичного стану. Гетьманат міг бути спробою відновити порядок та легітимізувати владу.

5. Спроба об'єднати різні частини України: Гетьман Скоропадський намагався об'єднати різні частини України, включаючи західні та східні області, під єдиною владою.

Ці причини викликали відновлення гетьманства в Україні після революційних подій та громадянської війни. Необхідно пам'ятати, що ці події мали складні політичні та соціальні контексти, і пояснення може варіюватися в залежності від джерел та точки зору.