Question

Даю 100 баллов!!!Сторителiнг на тему "Як нестор творив" на украинском! что бы было большое,ибо надо на всю страницу. ​

Answer 1

Ответ:

Ниже

Объяснение:

Нестор був незалежною у своїх поглядах людиною. І це часто викликало нарікання князів. Відомо, що Володимир Мономах був невдоволений деякими місцями його "Повісті..." Він наказав після смерті Нестора переписати окремі місця твору. Відомо, що цей наказ виконав ігумен Києво-Печерської лаври Сильвестр. Потім твір зазнав нових переробок. І це не могло не позначитися негативно на його тексті — подекуди в ньому зникли стрункість і послідовність викладу подій, точність датування, з'явився безсторонній сухуватий переказ.

Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже дев'ятсот літ тому похованого тут Нестора. Після вивчення черепа історика скульптори виліпили його ймовірний портрет. Високе чоло, аскетичне обличчя ченця, довге волосся, задумливий погляд. А ще раніше його портрет зі своєї уяви написав історик Михайло Брайчевський. Одягнений у чорний одяг, Нестор із пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне...

Answer 2

Звісно! Ось сторітеллінг на тему "Як Нестор творив":

---

У давні часи, коли ще лунали козацькі співи та витівки вихоплювали з відлунь туманних степів, жив український митець і відомий герой - Нестор.

Серце його віддане було рідній землі, а душа вигравана легендами й казками про героїчні подвиги предків. Він відчував у собі силу створити нещо величезне, що змусить серця людей битися в ритмі української музики.

Щодня, в сутінках, коли над полем розцвітали зірки, Нестор занурювався у світ своїх мрій та ідеалів. Він малював словами казкові образи, в'ючі візерунки з перламутрових слів.

Через його перо пройшли вікові дерев'яні козацькі катери, чіпляючи своїм ніжним кілем мрії кожного українця. Із його уст линули пісні, що несли в собі дух козацтва та віру в майбутнє.

Велика Кобзарева душа не знала меж. Його творіння виростали, як високі верби, тягнучись до небес, а його слова розносилися, як вітри, в кожний куточок рідної України.

Кожна оповідь, кожна пісня, кожен вірш - це краплина його душі, вложена в безмежну скарбницю української культури. Нестор творив, неначе виграваючи світлим медом кожен звук, кожен образ, кожен почуття.

І так, роками й століттями, його творіння стало несмертними символами національної гідності та духовності. Нестор, як чарівник слова, увібрав у свої творіння частинку кожного українця, кожного його бажання й мрії.

Сьогодні він живе в кожному серці, хто вірить у велич України. Його творіння звучать на великих сценах світу, а його ім'я звідусіль лунає, як героїчний заклик до єднання та незалежності.

Так Нестор творив. Так він навічно увібрав у себе велику душу України та зробив її невмирущою. Його творчість - святе спадщина, яка наповнює нас силою та гордістю бути часткою цього великого народу.