Question

Визначте які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ століття Якими шляхами їх було можливо розмовляти СРОЧНО!!!​

Answer 1

Объяснение:

Упродовж 60 – 80-х років у Східній Україні завершився промисловий переворот. Найхарактернішою ознакою цього було повсюдне застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, механізмів та верстатів. основним промисловим паливом стало кам’яне вугілля. З цього часу активніше застосовуються у виробництві досягнення науки і техніки.

На кошти іноземного капіталу завод Джона Юза у селищі Кам’янському, Гданцівський завод біля Кривого Рогу. Російські промисловці стали власниками заводів: Брянського – біля Катеринослава, Дружківського та Донецько-Юрївського у Донбасі.

Значним досягненням у процесі індустріалізації України стало будівництво Харківського та Луганського паровозобудівних заводів. Процес монополізації став особливо активним на початку ХХ ст. Переломним моментом стала економічна криза 1900 – 1903 рр., внаслідок якої збанкрутіли сотні дрібних і слабких підприємств, натомість виник ряд великих монополістичних об’єднань: "Продамет", "Продвагон", "Продвугілля" та інші. Монополії проникли в усіх сфери господарства. Напередодні першої світової війни в Україні не було вже жодної важливої галузі промисловості, в якій так чи інакше виробництво не було б монополізоване.

Таким чином, ставши на шлях індустріалізації, Україна зробила значний поступ уперед у своєму розвитку. Вона перетворилась в один з найрозвинутіших у промисловому відношенні районів імперії. Тут склалися такі великі промислові центри загальноімперського значення, як Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни та Південно-Західний цукровобуряковий район. Однак докорінних змін в економіці не відбулося.

Незважаючи на надзвичайно високі темпи індустріалізації в Україні, завершити її до початку Першої світової війни не вдалося. Україна, як і Російська імперія в цілому, залишилася аграрно-індустріальною.

В Галичині у 1905 –1906 рр. виникло понад 50 акціонерних компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були "Галицько-карпатське товариство", "Східниця", "Галичина".

Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа

Залишки кріпосництва, невирішеність аграрного питання стали причинами незатихаючої боротьби у пореформеному селі по всій Російській імперії, в тому числі й на східноукраїнських землях. Особливо це проявилось в умовах першої російської революції 1905 – 1907 рр. Царський уряд намагався стабілізувати становище в країні шляхом перебудови земельно-аграрних відносин. У квітні 1906 р. головою Ради міністрів і водночас міністром внутрішніх справ Росії було призначено видатного реформатора Петра Столипіна. Він прагнув змінити Російську імперію шляхом економічних і соціальних реформ, активно боровся з національно-визвольними рухами, особливо українським.

Найвизначнішою в діяльності П. Столипіна була аграрна реформа. Вона мала на меті розв’язати земельне питання. Указ від 9 (22) листопада 1906 р. скасовував обов’язкові "земельні общини" і надавав кожному селянинові право вимагати виходу з общини і виділення йому землі в одному масиві, що отримав назву "відруб". Селяни могли переносити туди свої господарські будівлі й створювати "хутір" (найпоширеніший в Україні). Цей захід повинен був служити перебудові земельних відносин, створити стан заможних селян-фермерів.

Іншим важливим кроком аграрної реформи П. Столипіна було створення Селянського земельного банку і надання йому права давати селянам вигідні кредити для купівлі землі, реманенту тощо. Це сприяло також торгівлі поміщицькою землею та придбанню її селянами.

Ще один важливий напрямок реформи – переселення селян із густозаселених регіонів європейської частини Російської імперії у Сибір, за Урал та на Далекий Схід, де був надлишок вільної землі.

Answer 2

На початку ХХ століття, Україна та її землі стикалися з рядом важливих соціально-економічних проблем. Ось кілька з найважливіших проблем того часу і можливі шляхи їх вирішення:

1. Колоніальна залежність: Україна була частиною Російської імперії, що призвело до економічної та політичної залежності. Шляхом вирішення цієї проблеми була боротьба за незалежність та національну свободу, що відбулася під час революцій 1917-1921 років.

2. Аграрний характер економіки: Україна була сільськогосподарською країною, а багатство було нерівномірно розподілене. Для поліпшення соціально-економічної ситуації, було важливо реформувати сільське господарство та впровадити сучасні методи управління.

3. Нерозвинена промисловість: Промисловий сектор був слабо розвиненим, що призвело до відсутності робочих місць та низького рівня життя для населення. Для розв'язання цієї проблеми було необхідно стимулювати розвиток промисловості та інфраструктури.

4. Етнічні конфлікти: Україна була багатонаціональною та стикалася з етнічними конфліктами. Мирне співіснування та забезпечення прав меншин були важливими завданнями для зміцнення соціального розвитку.

5. Бідність та безробіття: Багато людей жило в низьких умовах та бідності. Соціальна політика повинна була спрямовуватися на підвищення рівня життя через створення нових робочих місць та соціальну підтримку.

6. Освіта та культура: Розвиток освіти та культури був важливим для формування освіченої та культурно розвиненої суспільності, що може сприяти розвитку нації.

Для розв'язання цих проблем були різні шляхи, але найважливішим було прагнення до національної свободи та незалежності, що призвело до встановлення Української Народної Республіки в 1917 році та наступного спроби створити сучасну державу. Також, розвиток економіки та соціальних сфер вимагав ефективних реформ та інвестицій у господарство.