Question

Наступником Марка Аврелія став імператор Коммод, який не мав політичного хисту. Крім того, сучасниеи вважали його божевільним. Його змінила низка імператорів, яких позбавляли влади, якщо вони не відповідали очікуванням знаті. Питання: яким чином знать позбавляла імператорів влади? Напишите плиз, даю 20 баллов

Answer 1

Ответ:

Імперію, визнавану за пряме продовження античної Римської імперії та франкської імперії Карла Великого, заснував східнофранкський король Оттон I, другий правитель із Саксонської династії. Процеси становлення єдиної держави в імперії за всю історію її існування так і не були завершені, і вона залишалася децентралізованим утворенням зі складною феодальною ієрархічною структурою, що об'єднувала декілька сотень територіально-державних утворень. На чолі імперії стояв імператор. Імператорський титул не успадковувався, а надавався за підсумками обрання колегією курфюрстів. Влада імператора ніколи не була абсолютною і обмежувалася аристократією Німеччини, а з кінця XV століття — рейхстагом, який репрезентував інтереси основних класів суспільства. Датою заснування імперії вважають 962 рік — рік коронації Оттона I у Римі.

У ранній період свого існування імперія мала характер феодально-теократичної держави, а імператори претендували на найвищу владу в західному християнському світі. Посилення папського престолу і багатовікова боротьба за володіння Італією при одночасному зростанні могутності територіальних князів у Німеччині значно послабили центральну владу в імперії. В період пізнього середньовіччя запанували тенденції дезінтеграції, які погрожували перетворити Священну Римську імперію на конгломерат напівнезалежних утворень. Однак проведена наприкінці XV — початку XVI століття «імперська реформа» дозволила посилити єдність держави і сформувати новий баланс влади між імператором і суспільством, що дозволило імперії відносно успішно конкурувати з національними державами Західної Європи. Криза Реформації і Тридцятилітньої війни була подолана ціною подальшого обмеження влади імператора і перетворенням загальносуспільного рейхстагу на головний елемент імперської конструкції. Імперія нового часу забезпечувала співіснування декількох конфесій в рамках єдиної держави і збереження самостійності її суб'єктів, а також захист традиційних прав і привілеїв суспільства, проте втратила спроможність до експансії, посилення центральної влади і ведення наступальних війн. Розвиток великих німецьких князівств на шляху внутрішньої консолідації та становлення власної державності входив у протиріччя з імперською структурою, що в XVIII столітті призвело до паралічу центральних інститутів і розпаду імперської системи. Священна Римська імперія проіснувала до 1806 року і була ліквідована в ході наполеонівських війн, коли був сформований Рейнський союз, а останній імператор Франц II відмовився від престолу.

Объяснение: желаю получить 5 или 11

Answer 2

Знать в Древньому Римі мали вплив на політичні рішення та особливо на імператорів завдяки своїм соціальним, економічним та культурним ресурсам. Важливу роль в цьому відігравали сенат, аристократичні роди та інші впливові особи.

1. Сенат: Сенат був важливим політичним органом, який мав вплив на управління Римською імперією. Він мав можливість ухвалювати закони та приймати важливі рішення. Імператор міг залежати від підтримки сенату, і його призначення або позбавлення влади часто залежало від того, чи здобуде він сенатську підтримку.

2. Військові командувачі та армія: Імператори теж залежали від підтримки військових командувачів та армії. Якщо військові не відчували лояльності до імператора, вони могли обрати нового лідера та підтримати його.

3. Знаті та аристократичні роди: Впливові аристократичні роди та інші представники знаті мали значний вплив на призначення та позбавлення влади імператорів. Вони могли використовувати свій вплив в сенаті та серед армійських командувачів, щоб впливати на рішення щодо імператора.

4. Публічний дискурс та громадська думка: Знаті використовували публічний дискурс та контроль над засобами масової інформації (наприклад, письменники, оратори) для формування громадської думки про імператора. Це могло вплинути на його популярність та легітимність влади.

Отже, імператори могли бути позбавлені влади через невідповідність очікуванням знаті, відсутність підтримки сенату, нелояльність військових командувачів та армії, а також через вплив громадської думки, яка формувалася знатью та аристократичними родами.