35 баллов!!! Особливості розвитку культурного життя в Україні на початку 20 ст. (по больше
особенностей пожалуйста) Ответы на вопрос
Культура України на початку ХХ сторіччя
На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала розвивати народні, демократичні традиції ХIХ ст., а з іншого - йшов активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Це конкретно виявилося у двох орієнтаціях:
збереження національно-культурних традицій (народницька теорія);
орієнтація на західноєвропейський процес в царині художньої культури ("європеїзація", "космополітизм", "модернізм").
Традиційні тенденції в царині літератури - романтизм і неореалізм поєднувалися з розвитком футуризму, символізму. Так, фахівці виділяють “нову школу” української прози (М.Коцюбинський, В.Стефаник, О.Кобилянська). І.Франко писав, що представники цієї школи прагнули цілком “модерним” європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу. Такий напрям в українській літературі, як футуризм, насамперед пов'язаний з М.Семенком, який був одним з його головних теоретиків, фундатором першого літературного об'єднання футуристів (Київ, 1913р.).
На початку століття в українській літературі помітне місце займали письменники, творчість яких у роки радянської влади замовчувалася або спотворювалася. Серед них В.Винниченко - діяч Центральної Ради, прозаїк, драматург, твори якого характеризувалися різноплановою проблематикою (сільське і міське життя, зображення різних соціальних груп). Б.Летант - поет, прозаїк, видавець творів Т.Шевченка, І.Франка, М.Коцюбинського в перекладах на польську і німецьку мови.
Популярністю користувався В.Пачовський, тематика творів якого досить широка: любовна лірика, історичні події минулого. Над драматичною поемою "Золоті ворота", де підкреслювалася національна ідея, В.Пачовський працював декілька десятиріч. У драмі "Сонця руїни" описані події 1663-1687 рр., даються портрети П.Тетері, Ю.Хмельницького, П.Дорошенка, І.Самойловича.
Початок нашого сторіччя характеризувався прогресом в галузі музичної культури. Формується національний стиль, який об'єднує динаміку фольклорної виразності і кращі традиції класики. У цьому напрямі розвивалася творчість М.Леонтовича, К.Стеценка, Я.Степового, які по-новаторському осмислили творчу спадщину М.Лисенка.
В Україні в галузі живопису і графіки активно працювали такі майстри, як О.Мурашко, О.Новаківський, І.Трут, П.Ковжун, М.Сосенко, М.Бойчук. Більшість з них мали європейську освіту і перебували під впливом сучасних їм художніх тенденцій. Міжнародного визнання досяг український скульптор О.Архипенко - творець нового напряму в мистецтві.
У цей час значні досягнення характерні для розвитку національного театру. У 1904 р. М.Лисенко започаткував у Києві музично-драматичну школу, з 1907 р. там же функціонував український стаціонарний театр М.Садовського, у 1915 р. І.Мар'яненко заснував Товариство українських акторів. Театри і трупа Наддніпровської України і Галичини ставили п'єси Л.Українки, О.Олеся, В.Винниченка, вони прагнули освоїти світову класику, зверталися до творів європейських авангардистських авторів. У 1916 р. Л.Курбас став організатором "Молодого театру" у Києві, в якому на високому художньому рівні вирішувалися завдання оновлення українського сценічного мистецтва.
Національний театр передреволюційного періоду виховав таких видатних акторів, як М.Садовський, П.Саксаганський, М.Заньковецька та ін. Представники українського театрального мистецтва були справжніми патріотами. Так, М.Заньковецька на пропозицію переїхати у Росію для того, щоб зробити кар'єру, відповіла, що Україна дуже бідна, щоб її покидати.
З'являється український кінематограф. Перші українські хронікальні фільми були відзняті у Харкові. Там же актор О.Олексієнко ставить фільми за творами І.Котляревського, М.Гоголя, М.Старицького. Перший український постановник і оператор Д.Сахненко був творцем таких фільмів, як "Наталка Полтавка", "Запорозька Січ", "Богдан Хмельницький", в яких брали участь видатні українські актори - М.Садовський, М.Заньковецька, Л.Лінницька.
В Україні продовжувався прогрес науки. В умовах піднесення національно-визвольного руху активізувалися історики, етнографи, філологи. Д.І.Яворницький пише історію Запорозької Січі, історію періоду козаччини - І.Крип'якевич, ряд визначних праць зі сходознавства – А.Кримський. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, яке очолив М.Грушевський, випустило з 1892 по 1917 роки понад 100 томів "Записок наукового товариста", 35 томів "Етнографічного збірника", 15 томів "Матеріалів з української етнології", 15 томів були підготовлені історико-філософською секцією.
На початку 20 століття Україна переживала складний історичний період, і культурне життя країни відображало цю складну ситуацію. Особливості розвитку культурного життя в Україні на початку 20 століття включають наступні аспекти:
Політичні та соціокультурні зміни: На початку 20 століття Україна перебувала під владою Російської та Австро-Угорської імперій, і це вплинуло на культурний розвиток. Соціальні та політичні рухи, такі як українська національна відродження, намагалися зберегти та зміцнити український ідентичність та культуру під тиском імперських режимів.
Мовне питання: Мовне питання було важливим аспектом культурного життя. Заборона використання української мови у громадському житті та освіті в Російській імперії спричинила активну боротьбу за збереження та розвиток української мови.
Літературна діяльність: Важливим явищем було виникнення літературних рухів, таких як "неокласицизм" та "модернізм". Письменники, такі як Іван Франко, Леся Українка, Олесь Гончар, активно висловлювали національні ідеї та боронили право на власну культурну спадщину.
Мистецтво та живопис: Українське мистецтво в цей період відображало національні мотиви та теми, зокрема, художники створювали картини з українською природою та селянськими образами.
Музика та оперна сцена: Розвиток української музичної культури включав в себе створення національних оперних та балетних постановок. Микола Лисенко, наприклад, став видатним композитором цього часу.
Освіта: Незважаючи на обмеження, українські інтелектуали продовжували розвивати систему освіти, відкриваючи педагогічні та наукові заклади, де викладалася українська мова.
Національні свята: Важливою частиною культурного життя стали святкування національних свят, таких як День Незалежності України (після 1991 року), які сприяли укріпленню національної ідентичності.
Кінематограф та театр: Національний театр і кінематограф розвивались, відтворюючи українські історичні та літературні теми.
Масові медіа: Українська преса та видавнича справа розвивалися, розповсюджуючи українську культурну інформацію.
Ці особливості культурного життя України на початку 20 століття свідчать про важливість культурного ідентитету та боротьбу за збереження та розвиток української культури в умовах геополітичних обмежень та соціальних змін.
На початку 20 століття Україна переживала складний період історії, який включав в себе різні політичні, соціальні та культурні зміни. Особливості розвитку культурного життя в Україні на той час включали в себе наступні аспекти:
Національний відродження: Початок 20 століття був важливим періодом для українського національного відродження. Після століть підпорядкування і репресій, українці стали активніше дбати про збереження своєї мови, культури та ідентичності.
Літературне відродження: Українська література переживала велике відродження. Поети та письменники, такі як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, створювали важливі твори, які сприяли укріпленню національної свідомості.
Освіта: Українська інтелігенція активно працювала над розвитком освіти. З'явилися нові університети та навчальні заклади, де викладалася українська мова. Збільшилася грамотність серед населення.
Театр і мистецтво: Велику увагу приділяли розвитку українського театру та образотворчого мистецтва. З'явилися нові театральні трупи та художні об'єднання, які працювали над відродженням української традиційної культури.
Музика: Українська музика також розвивалася. З'явилися нові композитори, які створювали опери, симфонії та хорові твори з українською тематикою.
Релігія: Релігія мала велике значення для культурного життя. Україна мала різні конфесії, і кожна з них внесла свій внесок в розвиток культури.
Політична нестабільність: Україна переживала складні періоди політичної нестабільності на початку 20 століття, що вплинуло на культурну сферу. Різні режими та ідеології вплинули на сприйняття та розвиток культури.
Вплив світової культури: З поширенням масових комунікацій та глобалізації, українці почали більше відкриватися до світової культури. Зарубіжна література, кіно та музика стали важливою частиною культурного життя.
Загалом, на початку 20 століття культурне життя в Україні було важливим компонентом національного відродження та розвитку ідентичності. Українська культура стала силою, яка сприяла об'єднанню народу та його бажанню відстоювати свої права та свою ідентичність у складних історичних умовах.
Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории История
Последние заданные вопросы в категории История
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili
