Question

100 баллов 1.Поясніть, в чому відмінність фресок і мозаїк2.Поясніть відмінність принципу престолонаслідування за заповітом Ярослава Мудрого та рішення Любецького з`ізду князів. 3.Які були передумови утворення Галицько-Волинської держави?

Answer 1

Ответ:

1Мозаїки були завжди намальовані у центрі, а Фрески були на стінах та по сторонах.

3Коли Київська Русь розпалась, Галичина і Волинь вирішили об'єднатися, щоб бути сильнішими, і мати змогу відбитися від ворогів

2я хз

Answer 2

1. Відмінність між фресками та мозаїками

Фрески та мозаїки є двома різними видами художнього декору, які використовуються для прикрашення стін або підлоги. Основна відмінність між ними полягає у техніці виконання та матеріалах, які використовуються.

Фрески - це малюнки, які наносяться на вологий шар штукатурки або гіпсу. Цей процес відбувається на місці, коли шар ще не висох. Фрески можуть бути виконані у двох основних стилях: фреска афреско (коли фарба наноситься на вологий шар) та фреска секко (коли фарба наноситься на висохлий шар). Фрески зазвичай виконуються на стінах будівель або в церквах.

Мозаїки - це малюнки, які складаються зі шматочків кольорового скла, кераміки, каменю або інших матеріалів. Ці шматочки, відомі як тесери, кріпляться до поверхні за допомогою клею або цементу. Мозаїки можуть бути виконані у різних стилях та техніках, включаючи пряму мозаїку (коли тесери наносяться безпосередньо на поверхню) та індиректну мозаїку (коли тесери спочатку вкладаються на папір або мереживо, а потім прикріплюються до поверхні).

Таким чином, основна відмінність між фресками та мозаїками полягає у техніці виконання та матеріалах, які використовуються. [[1]] [[2]]

2. Відмінність між принципом престолонаслідування та рішенням Любецького з'їзду князів

Принцип престолонаслідування - це принцип, за яким трон передається від батька до сина або іншого члена родини. Цей принцип був поширений у багатьох монархічних системах, де наступником на троні ставав нащадок попереднього монарха. У випадку Ярослава Мудрого, він передав трон своєму найстаршому синові Ізяславу, який став наступним князем Київської Русі.

Рішення Любецького з'їзду князів - це рішення, прийняте на з'їзді князів у Любечі в 1097 році. Згідно з цим рішенням, князі Київської Русі домовилися про встановлення принципу обрання князя, замість принципу престолонаслідування. З'їзд вирішив, що князем буде обиратися найбільшими князями Русі, а не передаватися за спадковістю. Це рішення було прийняте з метою зменшення конфліктів та зміцнення єдності серед князівства.

Таким чином, відмінність між принципом престолонаслідування та рішенням Любецького з'їзду князів полягає у способі визначення наступника на троні. Принцип престолонаслідування передбачає передачу трону за спадковістю, тоді як рішення Любецького з'їзду встановлює принцип обрання князя. [[3]] [[4]]

3. Передумови утворення Галицько-Волинської держави

Утворення Галицько-Волинської держави було результатом ряду передумов та подій. Основні передумови включають:

- Етнічні та культурні зв'язки: У регіоні Галицько-Волинської держави проживали різні етнічні групи, такі як українці, поляки, русини та інші. Ці групи мали спільну культурну спадщину та історичні зв'язки, що сприяло формуванню єдності та співробітництва.

- Політичні та територіальні зміни: У 12-13 століттях в регіоні відбувалися політичні та територіальні зміни, такі як розпад Київської Русі та поява окремих князівств. Ці зміни створили умови для формування нових політичних сутностей, включаючи Галицько-Волинську державу.

- Економічні фактори: Регіон Галицько-Волинської держави був багатим на природні ресурси, такі як ліси, річки та землі для сільського господарства. Це сприяло розвитку економіки та збільшенню впливу князівства.

- Політичні амбіції князів: Князі Галицько-Волинської держави, такі як Данило Галицький та Роман Мстиславич, мали амбіції розширити свої володіння та збі