Question

Ставлення руссо до своє ї діяльності!!​

Answer 1

Ответ:ЛЕКЦІЯ 8. ДІЯЛЬНІСТЬ Ж.-Ж. РУССО І П. БОМАРШЕ

1. Соціально-філософська концепція Ж.-Ж. Руссо.

2. "Нова Елоїза" — роман про чисте почуття, свободу особистих взаємин.

3. Внесок П. Бомарше в розвиток французької драматургії.

4. Маркіз де Сад. — французький письменник, філософ, політичний діяч.

Соціально-філософська концепція Ж.-Ж. Руссо

Людям XVIII століття не пощастило: у свідомості більшості людей ця доба часто сприймалася перекручено, як століття галантності, м'яких манер, впевненої та трохи лукавої стабільності, осяяної світлом таємничої Просвіти. Насправді XVIII століття було тим періодом історії, коли "вибухали" суспільні вулкани, занепадали державні лади, затверділі, здавалося б, на багато сторіч.

Тож філософи століття Просвіти свідомо або мимоволі були водночас і великими бунтарями, які готували у свідомості суспільства майбутні потрясіння ще раніше, ніж вони ставали фактом історичної дійсності.

Однак, ніхто з мислителів XVIII століття не прорік такого безстрашного, нового та щирого слова своїм приголомшеним сучасникам, як "громадянин Женеви" (так він сам себе називав) і  

Перші частини книги

\

 

< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Объяснение:

Answer 2

Жан-Жак Руссо — швейцарський філософ, письменник та політичний діяч XVIII століття, відомий своїми працями з політичної теорії, соціології та педагогіки. У своїх роботах Руссо висловлював певне ставлення до своєї діяльності.

Перш за все, він розглядає свою роботу як важливу місію, спрямовану на покращення суспільства та встановлення справедливості. Руссо вважав, що існуючий політичний та соціальний лад суспільства є недосконалим і зазіхає на природні права людини. Він висуває твердження, що повернутися до природного стану людини, що характеризується відсутністю нерівності та тирани, можна лише шляхом проведення радикальних реформ.

Крім того, Руссо бачить свою роль у вираженні не тільки поглядів мас, а й захисті їх інтересів. Він вважав, що справжня воля народу повинна бути основою політичного ладу, і лише покірність самовільно обраному законодавству забезпечує справедливість у суспільстві. Таким чином, Руссо розглядає свою діяльність як важливий компонент у формуванні свідомості та активності народу.

Руссо також був критичним до сучасної політики і бачив у ній багато негативних аспектів, особливо в корупції та зловживаннях. Він спонукає до змін, до розгортання реформ, щоб забезпечити справедливість, рівність та більшу участь громадян у прийнятті рішень.

Отже, ставлення Руссо до своєї діяльності можна охарактеризувати як місіонерське і активне. Він вважав, що його ідеї можуть принести покращення суспільству, і виступав за зміну існуючого політичного та соціального ладу на користь більш справедливого та демократичного.

Answer 3

Жан-Жак Руссо, французький філософ і письменник XVIII століття, відомий своїми прогресивними думками та ідеями про права людини і політичну філософію. Він був активним учасником суспільного життя свого часу і його ставлення до власної діяльності можна охарактеризувати як амбівалентне.

З одного боку, Руссо був пильним спостерігачем і критиком суспільного ладу свого часу. Він відверто засуджував нерівність, соціальну несправедливість і корупцію, які панували у французькому суспільстві. В своїх працях, зокрема в "Договору про соціальний договір" та "Емілю, або Про виховання", він стверджував, що справедливе суспільство має базуватися на принципах рівності, свободи та демократії. Він пропагував ідею громадського контролю над владою, закликав до створення республіканського устрою та активної громадянської участі.

З іншого боку, Руссо був складною особистістю і мав деякі протиріччя у своїх вченнях та діях. Наприклад, він довгий час працював у службі аристократичних родин, що суперечило його ідеям рівності. Також, він був відомий своєю диктаторською поведінкою у власних особистих відносинах та не завжди сповнював свої зобов'язання перед друзями та колегами.

Таким чином, ставлення Руссо до своєї діяльності можна охарактеризувати як суперечливе. З одного боку, він був революційним думкодавцем, який прагнув бачити зміни у суспільстві та політиці на користь всіх людей. З іншого боку, його особистість та вчинки не завжди відповідали його власним принципам. Це розкол у його ставленні до діяльності може бути пояснений його складною характером та конфліктними внутрішніми суперечностями.