Question

Уявіть що ви пронеслися на кілька століть назад опинилася безмежних просторах дикого поля 15-16 століть. складіть опис своєї мандрівки використовуючи слова уходники, промисли,зисівники, хліборобство, скотарство, ремесла, Запорозька Січ, козаки, кримські татари, свобода ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА ✨​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Після подорожі в часі я вирішив одпочить, і ліг під осоку, а ж раптом, звідки не візмись вилітає козак на коні, а за ним купа ляхів. Спочатку він відстрілювався, а ж раптом закінчились набої, тоді він пішов в ближній бій. Першого він заколов списом, 2 і 3 він зарів шаблею, а останнього він взяв у полон. Саме тоді я вирішив підійти до нього. Спочатку він і мене хотів відправити к праотцям, але нащастя я знав українську мову. Тільки-но у нас зав'язалась розмова як тут же з'явились ляхи. Ми з моїм новим побратимом почали тікати степом, а ж поки не доплентали до січі. Десь о 18 годині Перед нами постала Запорозька Січ. Переправившись на козацькому плоту через Дніпро, ми ступили на козацьку землю. Козаки дивились на мене як на якусь диковинку, деякі навіть посміювались, казали що у мене дуже дивний одяг. Багато хто розпитував хто я і звідки, але я не хотів плутати історію, тому змінивши одяг я видав себе за Миколку із Слобожанщини. Після цього мене повели до Отамана. То був дуже кмітливий та вусатий дядько, який мене прийняв і сказав що я можу лишатися з в Січі скільки схочу. Через деякий час з козацької вежі почувся голос. Виявилось на Січ готують облаву. Ми з козаками почали залазити в мури. На горизонті виднілось купа гармат і народу, який схоже не хотів мирно говорити. То були Кримські татари. Після того як один з них (у нього був кумедний капелюх) щось прокричав, то всі ринули в бій. Ми почали відстрелюватись і направили всі сили на захист фортеці. Я від страху ледве не впав, але взявши себе в руки почав носить ядра для гармати, які були вкрай важкими. На Січі був один священник котрий одразу після нападу почав читати молитви. І поміч не заставила себе чекати. Через 2 години після початку бою, із заходу йшло Козацьке військо. Вони побачили що відбувається і просто налетіли, неначе коршуни, на супостатів. І ось Козацьке військо гордо йде через головні ворота січі з честю і трофеями. Після цього настав останній день мого перебування в цьому сторіччі, і тоді той самий казак якого я зустрів одразу після стрибку у часі, запропонував мені проїхать і подивитись на плодовиті українські землі, і я погодився. Ми побачили купу сел з різними промислами: в одних булорозвинуто хліборобство, в інших скотарство, а деякі були зовсім спалені. По дорозі до Січі ми зустріли корован який торгував людьми, саме тоді я відчув смак свободи. Згодом я почав Частями зникати, і зрозумів що мені пора прощатись. Міцно обійнявшись я побажав йому щастя, і щоб він і надалі боровся за волю, він мені побажав всього найкращого, і попросив більше не вдягати такого кумедного одягу. Одразу після того як я повернувся додому, то одразу написав цю історію.

(дуже старався, але нажаль я не сильний в граматиці, тому прошу перевірити на привильність вживання розділових знаків, і на помилки)

Answer 2

Моїм очам відкривається картина безмежних просторів дикого поля 15-16 століть. Я відчуваю запах природи, глибоко вдихаючи повітря, насичене ароматами різноманітних рослин. Віддалені звуки птахів та тварин перетинають тишу цього незайманого краю.

Моя мандрівка починається з уходників - людей, які відчувають поклик пригод і небезпеки, які чекають на нас у цих невідомих землях. Вони відрізняються від звичайних людей своїм вмінням виживати в дикій природі, полювати на диких тварин і знаходити джерела прісної води.

Промисли стали необхідними в цьому жорстокому світі. Люди займаються рибальством, ловлячи рибу з річок та озер, а також полюють на тварин для отримання м'яса та шкір. Ці промисли дозволяють нам забезпечити себе їжею та матеріалами для одягу.

Зисівники, або землероби, грають важливу роль у цьому світі. Вони обробляють землю, сіють пшеницю т

Answer 3

Моя мандрівка в минуле, в безмежних просторах дикого поля 15-16 століть, була захоплюючою і незабутньою. Відчувати себе частиною того часу, коли промисли, зисівники, хліборобство, скотарство і ремесла були основою життя, було дивовижно.

Початок моєї мандрівки припав на час Запорозької Січі, де козаки, борознили свої шляхи серед полів і лісів. Я був поринутий у атмосферу свободи та незалежності, яку вони відчували. З кожним кроком, я бачив мужніх козаків, готових відстояти свою землю та боротися за свою волю.

Продовжуючи свою мандрівку, я зустрів кримських татар, які тоді були непереборними воїнами та великими мандрівниками. Їхній вплив на ці території був незаперечним, і я був зачарований їхньою культурою та способом життя. Вони були майстрами в торгівлі та ремеслах, і їхні поселення були місцями, де зберігалися цінні знання та навички.

Але найбільше враження на мене справило хліборобство. Бачити розквітання полів, коли земля була оброблена і піклувалася про неї, було неймовірним. Зіставати, як люди працюють важко, щоб забезпечити себе харчем, було джерелом великого захоплення. Я бачив, як вони використовують уходники та знання, щоб забезпечити сім'ї та спільноти необхідним.

Не можна забути про роль ремесел у цьому часі. Ремісники були витонченими майстрами, які створювали неперевершені вироби. Їхні рукоділля було досконале, а їхні знання передавалися з покоління в покоління. Я бачив, як вони чекали на світанок, щоб розпочати свою роботу, використовуючи зисівники та знання, щоб створити неперевершені шедеври.

Моя мандрівка в минуле завершилася, але вона залишила в мені велике враження. Я побачив, як праця та знання були важливими елементами життя в ті часи. Відчуваючи свободу, спостерігаючи за роботою козаків, кримських татар, фермерів та ремісників, я зрозумів, наскільки цінними були ці цінності у минулому.