Question

Написати есе на тему: Переможені і переможці у Великій війні: узгодження позицій. Срочно, дам 100 баллов

Answer 1

Добре відомо, що Версальсько-Вашингтонська система, створена після Першої світової війни, не задовольнила ні переможених, ні переможців. Однією з фатальних помилок творців Версаля було вибіркове застосування «принципу національностей», проголошеного президентом США Вудро Вільсоном, лише до переможених, а не до переможців. Зокрема, проголошеній після розпаду Австро-Угорській республіці «Німецькій Австрії» у складі нинішньої Австрії та населених переважно німцями районів Чехії (Судетська область) держави Антанти відмовили в праві добровільно приєднатися до Німеччини, хоча на плебісцитах за таке приєднання висловилася переважна більшість населення. Результатом стало створення нежиттєздатної Австрії та Чехословаччини, що роздирається міжнаціональними протиріччями. А якби аншлюс був тоді здійснений, якби кордони Угорщини були встановлені з дотриманням «принципу національностей», із збереженням у її складі Північної Трансільванії, Південної Словаччини та деяких прикордонних югославських територій, якби Болгарії залишили Південну Добруджу та вихід до Егейського моря, якби Німеччину не давили непосильним тягарем репарацій, не відняли б у неї Саар, не обмежили до мінімуму її військові можливості, то Європа отримала б набагато стабільнішу післявоєнну ситуацію та уникла б небезпеки приходу до влади в Німеччині екстремістів, що об’єдналися у націонал-соціалістичну робітничу партію Адольфа Гітлера, та німецького реваншизму.

Answer 2

Переможені і переможці у Великій війні: узгодження позицій

Велика війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, стала найбільшим збройним конфліктом в історії людства. Вона накликала непоправні збитки і страшні терни на всіх сторонах конфлікту. У цих умовах, переможені і переможці стали стикаються з потребою узгоджувати свої позиції та співпрацювати для побудови світового порядку після війни.

На вершині переможців стояли Союзні держави, які складалися з країн, що боролися проти фашистської Німеччини, Італії та Японії. Узгодження їх позицій було важливим для створення коаліційного фронту, який би утримував інші світові держави в рамках миру та стабільності після війни. Першими кроками у цьому напрямку були підписання Атлантичної хартії (1941) і Хартії Організації Об'єднаних Націй (1945), які встановили загальні принципи співробітництва та забезпечили міжнародне право та миротворчі структури.

Однак, успішна узгодженість позицій не відбулася само собою. Зустрічі топ-лидерів країн, такі як конференції Тегерану (1943), Ялти (1945) і Потсдаму (1945), допомогли виробити спільну стратегію по веденню війни та розподілу територій в післявоєнний період. Ці підходи також враховували різні національні інтереси та позиції кожної сторони.

Узгодження позицій зависило від прагнення переможених країн до відшкодування матеріальних збитків, восстановлення, політичного статусу та прав людини. Наприклад, Декларація про Загальний Порядок (1943) стала кроком у напрямі створення спільних принципів міжнародних відносин. Конференція в Потсдамі встановила умови окончательної капітуляції Німеччини, а також обговорила питання поділу Німеччини та Угорщини між СРСР, США та Великою Британією.

Узгодження позицій не було обмежене питаннями територіального розподілу. Воно також стосувалося політичних питань, які стали основою для подальшого формування нових політичних структур в Європі та Азії. Наприклад, на конференції в Ялті були обговорені питання про проведення демократичних виборів у визволених країнах та створення демократичних урядів.

Зрештою, узгодження позицій стало основою для створення нових світових структур та міжнародних організацій, які допомогли позбутися напруженостей і конфліктів. Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний Валютний Фонд та Світовий Банк стали символами колективного підходу та співпраці між державами.

Таким чином, узгодження позицій переможених і переможців у Великій війні було складним процесом, який передбачав вирішення різних питань, від територіального розподілу до політичної організації. Цей процес був важливим кроком у створенні світового порядку після війни, який сприяв миру, стабільності та співпраці між країнами.