Question

Розповідь про суспільний устрій Русі-України

Answer 1

Відповідь:Протягом IX-XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності: на ґрунті княжої дружини сформувався примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. У цей час дружина виконує не тільки роль війська, а й радників.

Центральною фігурою цієї форми державності є князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії - бояри. Князь, боярська рада, віче - це носії різних форм державності; основні елементи трьох моделей управління - монархічної, аристократичної та демократичної. Домінувала переважно князівська влада, але в періоди її ослаблення на перші ролі висувалися боярська рада і віче. Механізм політичної влади Давньоруської держави характеризується не тільки співпрацею, а й суперництвом і протистоянням його елементів, що, безумовно, надавало динаміки суспільному розвитку. Проте боярська рада і віче (на відміну від князя) не стали постійними органами влади з чітко окресленими функціями.

Пояснення:

Answer 2

Суспільний устрій Русі-України має довгу та складну історію, яка починається з давніх часів. Русь-Україна - це територія, що охоплює сучасну Україну та частину східної Європи, яка була населена різними етнічними групами та племенами.

У початкові періоди, суспільний устрій Русі-України був організований на основі племінних структур. Кожне плем'я мало свого вождя, який приймав рішення з питань війни, торгівлі та інших справ. З часом, з'явилися князі, які об'єднували кілька племен та контролювали більшу територію.

У 10-11 століттях, Київська Русь стала великим державним утворенням, яке охоплювало значну частину сучасної України та Росії. На той час, суспільний устрій Русі-України був організований на основі феодальної системи. Князі та бояри контролювали землі та володіння, а селяни працювали на них в обмін на захист та підтримку.

У 13 столітті, Монгольський завойовник Чингісхан вторгся в Русь-Україну і підкорив його під своєю владою. Це призвело до зміни суспільного устрою, заснованого на монгольському феодалізмі. Монголи увівли систему князів-послухачів, які повинні були платити дань та підкорятися монгольському правлінню.

Після звільнення від монгольського панування, Русь-Україна пережила багато змін у суспільному устрої. У 16-17 століттях, українські козаки стали важливим суспільним фактором. Козацтво було організовано у військово-політичну громаду, яка здійснювала самоуправління та боролася за свої права та волю.

Проте, суспільний устрій Русі-України сильно змінився в 18 столітті, коли українські землі були розділені між Російською та Австрійською імперіями. Під владою Росії, українці стали суб'єктами російського імперського законодавства та адміністративної системи.

У 20 столітті, Русь-Україна пережила революції та два світові війни, які сильно вплинули на суспільний устрій. Після Другої світової війни, Україна стала частиною Союзу Радянських Соціалістичних Республік, де суспільний устрій був організований на основі комуністичних принципів.

Після отримання незалежності в 1991 році, Україна стала самостійною державою з власним суспільним устроєм. Сьогодні, Україна є парламентською республікою з розділеними владними гілками та демократичними інститутами.

Загалом, суспільний устрій Русі-України був історично динамічним і розвивався від племінних структур до феодального устрою, а потім до комуністичного режиму та демократичної республіки. Ця історія відображає багатство та різноманітність української культури та суспільства.