Question

Основи розвитку середньовічних міст були ремесло і торгівля. доведіть твердження​

Answer 1

Наприкінці X століття інтенсивно розбудовуються старі й засновуються нові міста. Це зумовлювалося розвитком сільського господарства, ремесел і торгівлі. Розбудова міст відбувалася в умовах піднесення ремісничого виробництва й торгівлі. З XI століття в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації — відродження давніх римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського значення. Головною причиною цього було економічне піднесення, руйнування натурально-господарських форм виробництва. Вотчинне ремесло вичерпало себе, феодальний маєток не міг розвивати своїх промислових проблем. Успіхи сільського господарства і надлишок продуктів харчування зробили можливим існування населення, яке могло не займатися сільським господарством. Вотчинні ремісники переводились на оброк. Вони йшли з маєтків і селилися на перехрестях доріг, у торгових містечках, біля мурів фортець і монастирів. Поступово ці поселення перетворювались в міста.

Крім старих римських центрів, середньовічні торгово-промислові міста перебували під владою феодалів, які були зацікавлені в їх появі на своїх землях, оскільки міста і податки з них приносили немалі прибутки. Система феодальної земельної власності міцно прив'язувала торгово-промислові центри до землевласника, а самі міста певною мірою повторювали структуру феодального маєтку. Значну частину території міста займав замок з господарськими і громадськими будівлями. Феодал постійно жив у місті. При ньому перебувала значна кількість воїнів і слуг, яким роздавали земельні ділянки. Решта землі, як правило, належала церкві. Феодал ставився до міських жителів як до сільських ремісників, котрі переселилися в місто. Тому вони відбували всі феодальні повинності. В дещо кращому становищі були купці, хоч також виконували повинності.

Answer 2

Твердження, що основами розвитку середньовічних міст були ремесло і торгівля, можна довести на основі історичних доказів і аналізу соціально-економічного контексту того часу.

У середньовічній Європі міста виникли як центри торгівлі і ремесел. Значущість ремесла і торгівлі в розвитку міст зумовлена деякими факторами.

По-перше, середньовічна економіка була переважно сільськогосподарською. Однак з розвитком ремесел і торгівлі, виникла потреба в міському населенні, яке забезпечувало виробництво товарів і торговельну діяльність. Міста стали центрами, де скуповувалися сировина та інгредієнти для виробництва товарів, а також де збут продукції ремісників.

По-друге, розвиток торгівлі сприяв зростанню багатства міст і міських жителів. Міста були вузлами торгових шляхів, де зустрічалися покупці і продавці з різних регіонів. Це сприяло формуванню ринечок і ярмарок, на яких здійснювалася купівля-продаж товарів. Така торгівля приносила прибуток місцевим купцям і міській владі, що стимулювало дальший розвиток інфраструктури міст.

По-третє, ремесла мали велике значення для розвитку міст. Ремісники виготовляли різноманітні товари, від одягу та взуття до меблів та посуду. Вони постачали міста й околичні села предметами необхідними для повсякденного життя. Ремісники часто об'єднувалися у цехи, що створювало умови для обміну досвідом і покращення технологій виробництва.

Таким чином, розвиток міст у середньовіччі був неможливий без розвитку ремесла і торгівлі. Вони забезпечували економічний розвиток міст, притягували до них населення, стимулювали обмін товарами і збагачення місцевих купців і влади. Ремесло і торгівля стали основою для формування міської ідентичності та культурного розквіту у середньовічних містах.