Question

Охарактеризуйте причини успіхів та невдач козацької армії у 1652-1653 рр. ​

Answer 1

Ответ:

Ситуація в Україні після укладення Білоцерківського договору була надто напруженою. Повернення шляхти до своїх маєтків супроводжувалося масовими виступами селян, міщан і козаків проти своїх недавніх ворогів. Полковники замість того, щоб їх виконувати, почали збирати під свої знамена всіх незадоволених. Почався масовий відхід української людності на Слобожанщину.

На березень 1652 р. обстановка в Україні настільки загострилася, що могла перерости в загальне повстання як проти польської шляхти, так і проти українського гетьмана. Необхідні були термінові заходи, щоб розрядити обстановку. 22 травня козаки наблизилися до польського табору під горою Батіг між Південним Бугом і Собом, оточили, а вночі наступного дня наголову розгромили 20-тисячне польськеСам гетьман Калиновський і його штаб полягли у битві. Одна частина козацького війська рушила на Кам’янець-Подільський, а інша на чолі з Тимошем Хмельницьким — на Молдавію. Наляканий таким розвитком подій, Лупул погодився виконати умови договору 1650 р. про видання Розанди заміж за Тимоша Хмельницького й розірвав зв’язки з Польщею.

Лише на кінець 1652 р. Польща оговталася від поразки. Проведене посполите рушення дало армії кілька десятків тисяч вояків, і в березні 1653 р. вона перейшла в наступ. Загони Стефана Чарнецького напали на Погребище, Немирів, Кальник, Коростишів та інші міста й захопили їх. Однак, зустрівши організований спротив, Чарнецький відвів свої загони з контрольованої гетьманською адміністрацією території.

Одночасно в Молдавії підвело голови пропольськи налаштоване молдавське боярство. Воно організувало змову, закликало на допомогу своїх однодумців з Валахії і Трансільванії й скинуло з престолу Лупула. На допомогу тестеві Хмельницький направив сина Тимоша з Вінницьким, Брацлавським і Уманським полками. 21—22 квітня 1653 р. козаки завдали поразки противникові і увійшли до Ясс. Але намір Тимоша Хмельницького вторгнутися у Валахію закінчився невдачею. 17—20 травня козацькі полки зазнали поразки під Тарговицею й мусили відступити в Україну.

Наприкінці літа Хмельницький знову направив Тимоша з кількома тисячами козаків на допомогу Лупулу. Козаки з запеклими боями пробилися до Лупула в Сучаву і взяла участь в обороні міста. 2 вересня Тиміш Хмельницький дістав поранення ядром у ногу й за декілька днів помер. Потерпаючи від нестатку продовольства і боєприпасів, козацьке військо 30 вересня капітулювало. При цьому воно вийшло з оточення зі зброєю та тілом сина гетьмана, яке пізніше було захоронено в Ільїнській церкві в Суботові.

На осінь 1653 р. польський уряд мобілізував 80 тис. шляхтичів і селян. У вересні король Ян Казимир зосередив своє військо під Жванцем на Поділлі. Козацьке військо Хмельницького також вирушило на Поділля й отаборилося під Гусятином. Противники готувалися до вирішальної битви. Однак тут знову відіграв свою не кращу роль кримський хан Іслам-Гірей. Діставши «упоминки» від Яна Казимира, він втретє відступився від союзу з українським гетьманом і уклав з польським королем мирний договір на умовах Зборівської угоди 1649 р. Хмельницький не брав ніякої участі в цій акції й активно готувався до прийому російських послів.

Answer 2

Успіхи та невдачі козацької армії у 1652-1653 роках можна пояснити різними причинами.

Причини успіхів:

1. Лідерство та воєначальництво: Успіхи козацької армії в цей період можна пояснити наявністю сильних та визначних лідерів, таких як Богдан Хмельницький. Він був здатний об'єднати козацтво та керувати армією ефективно, що сприяло досягненню успіхів у боротьбі зі своїми ворогами.

2. Географічне положення: Козацька армія мала перевагу в цьому періоді через своє географічне положення. Україна мала велику територію та багато річок, що робило її важкодоступною для наступу зовнішніх ворогів. Це дозволяло козакам ефективно використовувати герильну війну та наносити удари з неочікуваних напрямків.

3. Підтримка населення: Козацька армія належала до народу і мала широку підтримку населення. Народ підтримував козаків в їх боротьбі за волю та незалежність, що дозволяло їм залучати більше людей до своїх рядів та мати значну кількість прихильників.

Причини невдач:

1. Військова слабість: Козацька армія, хоч і була сильною та мала певні переваги, все ж не мала належного військового досвіду та організації. Це призводило до недоліків у військовій стратегії та тактиці, що зумовлювало деякі невдачі в битвах.

2. Ворожі сили: Козацька армія мала справу з сильними ворожими силами, такими як польська корона, Російське царство та Османська імперія. Ці сили були добре забезпечені та мали значну кількість військових ресурсів, що ускладнювало завоювання перемоги над ними.

3. Політичні конфлікти: У 1652-1653 роках в Україні виникли політичні конфлікти та розбрати між різними групами та фракціями. Це призводило до внутрішнього розколу та недостатньої координації дій, що ускладнювало успішну боротьбу з ворогами.

Отже, успіхи та невдачі козацької армії у 1652-1653 роках можна пояснити різними чинниками, такими як лідерство, географічне положення, підтримка населення, військова слабість, ворожі сили та політичні конфлікти. Ці фактори впливали на результати битв та загальну успішність козацької армії у цей період.