Question

Чи має слушність твердження: «Криза республіки полягала в тому, що Рим з невеличкої громади-поліса перетворився на величезну державу, якій належала половина світу, тож республіканська форма правління не відповідала такому становищу»? Свою думку обґрунтуйте.

Answer 1

Объяснение:

• Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть
• Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги

Answer 2

Криза Римської республіки, яка відбулася в період від III до I століття до н. е., була складною та багатогранною проблемою. Однак, можна стверджувати, що твердження, що республіканська форма правління не відповідала становищу Римської держави, має свою обґрунтованість.

Римська республіка: від поліса до імперії

Спочатку, Римська республіка була невеликою громадою-полісом, де влада належала плебеям та патріціям. З часом, Рим почав розширюватися і завойовувати нові території, що призвело до зростання його величини та впливу. Римська держава стала величезною імперією, яка охоплювала значну частину світу.

Проблема республіканської форми правління

Однак, республіканська форма правління, заснована на принципах рівності, колективного прийняття рішень і розподілу влади, поступово стала неефективною і недостатньо адаптованою до нових викликів, з якими стикалася Римська держава.

Наростання проблем

Завоювання нових територій призводило до збільшення чисельності населення Риму, а також до наростання різних економічних, соціальних і політичних проблем. Римські політичні інституції не були здатні ефективно управляти такою величезною і складною державою.

Крім того, виникла проблема консолідації влади. Деякі політичні діячі, які набули значного впливу та багатства завдяки успішним завоюванням, намагалися зловживати своїм становищем, використовуючи владу для забезпечення власних інтересів.

Військові лідери та розпад республіканських інституцій

Важливим фактором у кризі республіки було поява військових лідерів, таких як Юлій Цезар та Октавіан Август, які набули значного впливу завдяки своїм військовим успіхам. Ці лідери, використовуючи свою владу, поступово руйнували республіканські інституції та замінювали їх імперіальною системою правління.

Висновок

Отже, можна стверджувати, що криза Римської республіки полягала в тому, що Рим з невеликої громади-поліса перетворився на величезну державу, якій належала половина світу. Республіканська форма правління не змогла ефективно впоратися зі зростаючими проблемами, зумовленими розширенням Римської держави. Замість цього, імперіальна система правління стала більш адаптованою до нових викликів та потреб Римської імперії.