Question

30 БАЛЛОВ СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА 1.Що саме спонукало Німеччину, Італію, Японію та інші країни до мілітаризму та агресивних дій. 2. В чому полягає проблема політики умиротворення? На що сподівалися демократичні сили?

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

1 завдання:

1.Економічна криза та безробіття: В 1929 році Світова економічна криза стала причиною безробіття та економічної нестабільності. Це стало головною причиною того, що багато людей у країнах, які пізніше стали агресорами, були відчайдушно бідними та безробітними.

2.Націоналістичні настрої: В країнах, що стали агресорами, протягом десятиліть панував націоналістичний настрій, який призвів до створення відчуття, що країна є "особливою" і повинна мати панувати над іншими країнами.

3.Соціальний тиск: У багатьох країнах мілітаризм став соціальним нормою. Було відчуття, що сильна армія та агресивна зовнішня політика є необхідною умовою для забезпечення безпеки країни.

4.Територіальні претензії: У деяких країнах були територіальні претензії до інших країн, які були відкинуті раніше у післявоєнному періоді.

5.Система договорів та альянсів: Система договорів та альянсів, яка існувала у Європі та Азії у міжвоєнний період, призвела до того, що один конфлікт між двома країнами міг швидко призвести до великої війни.

2 завдання:

Проблема політики умиротворення полягає в тому, що ця політика передбачала домовленості між державами з метою запобігання війні та розв'язанню конфліктів шляхом переговорів. Проте, у багатьох випадках, домовленості цієї політики не були успішними, оскільки деякі держави продовжували вести агресивну зовнішню політику та не дотримувалися умов домовленостей.

Демократичні сили сподівалися, що політика умиротворення дозволить їм зберегти мир та запобігти новим війнам. Вони вважали, що домовленості та міжнародні угоди зміцнять міжнародну співпрацю та зменшать напругу між країнами. Проте, під час міжвоєнного періоду, здебільшого ці сподівання не збулися, оскільки багато держав не дотримувалися міжнародних угод та взаємних зобов'язань. Зокрема, Німеччина під керівництвом Гітлера продовжувала розширювати свої територіальні претензії, Японія здійснювала агресивну зовнішню політику в Азії, а інші країни також не завжди дотримувалися міжнародних домовленостей та угод.

Answer 2

1. Спонукало Німеччину, Італію, Японію та інші країни до мілітаризму та агресивних дій кілька факторів:

• Політичні та економічні проблеми: Після Першої світової війни багато країн зазнали серйозних політичних та економічних труднощів. Наприклад, Веймарська республіка в Німеччині стикалася зі значними проблемами в управлінні та економіці, що створило сприятливу атмосферу для зростання мілітаристських та агресивних настроїв.

• Націоналістичні та імперські амбіції: Деякі країни прагнули відновити свою колишню велич та вплив. Наприклад, Німеччина під керівництвом Гітлера прагнула відродити Велику Німеччину (Großdeutschland) і відновити свою місцеву суперечність. Італія також мріяла про відродження Римської імперії, а Японія бажала створити Велику Східноазійську сферу співпраці та впливу.

• Розширення територій: Деякі країни, зокрема Японія та Італія, прагнули отримати нові території для розширення свого впливу та доступу до ресурсів. Японія вступила воювати для отримання контролю над країнами Східної Азії, а Італія прагнула здійснити колоніальний захоплення в Африці та інших регіонах.

2. Проблема політики умиротворення полягала в тому, що сподівання демократичних сил на покращення ситуації шляхом перемовин та компромі