Question

Поясніть розподіл природних зон на теринорії Північкої Америкі

Answer 1

Ответ:

Розподіл природних зон Північної Америки має свої особливості. З просуванням углиб континенту природні зони материка набувають меридіонального простягання. Причиною цього явища є те, що завдяки особливостям рельєфу співвідношення тепла й вологи на материку помітно змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід.

Объяснение:

Зона арктичних пустель має суворий клімат, тому на вільних від льоду ділянках трапляються тільки плями мохів і лишайників. Життя більшості тварин пов'язане з океаном. На суходолі мешкають невеличкі гризуни — лемінги, якими живляться такі хижаки, як песець і вовк.

Зона тундри краще забезпечена теплом, але його все ж недостатньо для випаровування опадів. Тому зволоження надмірне, що призвело до заболочування території. На тундрово-болотних ґрунтах ростуть мохи та лишайники. Поряд з ними — різноманітні трави, численні чагарники. Трапляються карликова береза та вільха, висота яких часто не перевищує 5 см. Цією рослинністю харчуються північний олень (мал. 153), якого завезли сюди з Європи, а також вівцебик, що схожий водночас на бика і барана.

Із просуванням на південь тундру змінює лісотундра — перехідна зона, де ростуть чагарники з верби та вільхи. У долинах річок з'являються дерева — ялина й модрина.

В зоні тайги зима сувора і тривала, а літо тепле й коротке. Внаслідок низької випаровуваності зволоження тут також надлишкове.

Хвойні ліси ростуть на підзолистих і мерзлотно-тайгових ґрунтах. Багаторічна мерзлота не дає змоги кореневій системі дерев поширюватися вглиб, тому коріння розростається вшир і виходить майже на поверхню. В американській тайзі ростуть чорна та біла ялини, ялиця, кілька видів сосни і модрини. На Тихоокеанському узбережжі в умовах надзвичайно вологого і теплого клімату ростуть реліктові ліси з таких хвойних дерев, як туя і дугласія.

На сході материка розташована зона мішаних лісів, які ростуть на сіро-бурих і дерново-підзолистих ґрунтах. Тут більше тепла порівняно з тайгою. Тому поряд із хвойними породами дерев є численні представники листяних порід: дуб, бук, липа, осика, береза. В канадських лісах багато видів клена — цукровий, червоний, сріблястий. Завдяки різнокольоровому забарвленню листя кленів ліси набувають особливої краси. Не випадково кленовий лист є символом Канади, займаючи почесне місце на державному прапорі цієї країни.

Родючі ґрунти зони стали причиною вирубування мішаних лісів і використання вивільненої території під орні землі.

Широколисті ліси ростуть головним чином в Аппалачах. Для них характерна надзвичайно велика різноманітність порід дерев. Тут тільки дубів кілька десятків видів. Окрім них, на бурих лісових ґрунтах ростуть бук, каштан, липа, клени тощо.

Для тваринного світу цієї зони характерні олені, ведмідь-барибал, дикобраз, скунс (мал. 156, 157), єдиний вид сумчастих на материку — опосум.

Зона лісостепу одержує багато тепла та добре зволожена. Тому лісостеп, особливо його південна частина — прерії, колись виділявся пишним трав'яним покривом. Висота й густота його були настільки значними, що тут легко міг сховатися вершник. У преріях паслися мільйонні стада бізонів (мал.158). У наш час ділянок справжньої прерії залишилося дуже мало. Рівнинність території, сприятливий клімат і родючі чорноземно-подібні ґрунти спричинили те, що тепер майже вся природна зона розорана і зайнята під лани пшениці, кукурудзи, а бізонів можна зустріти тільки в заповідниках.

Зона степів охоплює досить великі простори в самому центрі континенту. Кількість тепла тут значна, але зволоження недостатнє. В таких умовах на переважно каштанових ґрунтах сформувалася порівняно бідна низькотравна рослинність.

Тваринний світ степів і лісостепів також небагатий. Численні гризуни — ховрахи, бабаки, полівки тощо. Небезпечні плазуни — гадюка, вуж, гримуча змія. Багато степових птахів.

Answer 2

На території Північної Америки можна виділити кілька природних зон, які відрізняються за кліматом, рослинністю і тваринним світом. Ці зони змінюються з півдня на північ та зі сходу на захід, враховуючи географічні особливості, гірські ланцюги, океани і інші фактори. Нижче описані основні природні зони Північної Америки:

1. Тропічна зона: Розташована в найпівденніших регіонах Мексики, Центральної Америки і Карибського басейну. Це дуже гарячий і вологий регіон з тропічними лісами, багатою рослинністю, такою як тропічні дощові ліси, мангрові зарості та савани. Тут зустрічається різноманітний тваринний світ, зокрема екзотичні види птахів, рептилій і комах.

2. Субтропічна зона: Це зона, що наступає на тропічну і розташована на південних узбережжях США, Мексики і Південної Каліфорнії. Клімат тут менш вологий, ніж у тропічних регіонах, і характеризується засухами і періодичними літніми зливами. Рослинність складається з субтропічних лісів, ксерофітної рослинності і пустель.

3. Середземноморська зона: Знаходиться на південних узбережжях Каліфорнії в США і південних частинах Мексики. Клімат субтропічний, і характеризується вологими зимами та спекотними літами. Типові рослини включають дуби, кипариси, оливкові дерева, а також багато видів кущів і трав.

4. Пустельна зона: Розташована в центральних частинах Мексики і південних штатах США, таких як Аризона та Нью-Мексико. Це спекотний і сухий регіон, де переважають пустелі і напівпустелі. Рослинність складається з ксерофітних рослин, які пристосовані до екстремальних умов.

5. Степова зона: Поширена на північному заході США і Канаді. Клімат у помірних широтах з прохолодними зимами і теплими літами. Характеризується різноманітністю рослинності, включаючи сухі степи та луки.

6. Бореальна (тайгова) зона: Поширена у північних частинах Канади, Аляски і північної частини США. Це велика територія, де переважає хвойна лісова рослинність, така як сосна, ялиця і кедр. Клімат прохолодний з довгими і холодними зимами.

7. Тундрова зона: Розташована на півночі Канади, Аляски і Гренландії. Це холодний регіон з короткими літами і довгими зимами. Рослинність тундри складається з низьких трав, мохів, лишайників і кущів. Тваринний світ включає лемінгів, оленів, рендзю і птахів міграційних видів.

Ці природні зони є лише загальними класифікаціями і між ними можуть бути переходи та перехідні зони залежно від географічних умов.