Question

Твір на тему мій перший жарт(срочно)

Answer 1

My first job was working in an orange juice factory, but I got canned. I couldn't concentrate. Then I worked in the woods as a lumberjack, but I just couldn't hack it, so they gave me the axe. After that, I tried to be a tailor, but I just wasn't suited for it - mainly because it was a sew-sew job. Next, I tried working in a muffler factory, but that was too exhausting. Then, I tried to be a chef - figured it would add a little spice to my life, but I just didn't have the thyme. I attempted to be a deli worker, but any way I sliced it I couldn't cut the mustard. My best job was a musician, but eventually I found I wasn't noteworthy. I studied a long time to become a doctor, but I didn't have any patience. Next, was a job in a shoe factory. I tried but I just didn't fit in. I became a professional fisherman, but discovered that I couldn't live on my net income. I managed to get a good job working for a pool maintenance company, but the work was just too draining. So then I got a job in a workout center, but they said I wasn't fit for the job. After many years of trying to find steady work, I finally got a job as a historian - until I realized there was no future in it. My last job was working in Starbucks, but I had to quit because it was always the same old grind. So, I tried retirement and found that I'm perfect for the job!

Answer 2

Мій перший жарт

Це було давно, коли я був зовсім малим хлопчиком. На той час мене хвилювало, як знайти спосіб зробити людей посміхнутися. І ось одного теплого літнього дня, коли ми з батьками відпочивали на природі, я вирішив зробити свій перший жарт.

Збираючи всю свою сміливість, я підійшов до своєї мами, яка займалася готуванням обіду. Вона стояла біля вогнища і мешкала м'ясо на шампурах. Я знав, що це відмінний момент, щоб спробувати свій жарт на ній.

"Мамо, мамо!" - закликав я її, "Чому кури переходять дорогу?"

Мама, припинивши свої справи, здивовано поглянула на мене і поклавши руки на стегна, сказала: "Не знаю, синку, чому кури переходять дорогу? Чому?"

Зібравши всю свою сміливість, я гучно відповів: "Щоб дійти на другий бік!"

Здавалося, час зупинився на кілька секунд, а потім моя мама почула мій жарт і регочуть на всю горло. Її сміх перетворився на контагіозний хохіт, і всі навколо, почали дивитися на нас. Моя мама весело повторювала жарт перед іншими, і всі почали сміятися разом з нами.

Цей момент став для мене незабутнім. Це був перший раз, коли я зрозумів, як важливо може бути вміти розважати людей і робити їх щасливими. З того часу я став активно вчитися новим жартам та кумедним історіям, щоб робити навколишніх посміхатися.

Той простий жарт не тільки зігрів серця моєї мами, але й відкрив переді мною двері в світ гумору та радості. Він нагадує мені, що вміння робити людей щасливими може бути простим, але таким важливим аспектом життя. І я завжди прагну робити навколишніх щасливими своїми жартами та посмішками.