Вопрос задан 06.05.2019 в 00:41. Предмет Биология. Спрашивает Бакиев Вася.

Як відбувається регуляція процесів травлення?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Мерзлякова Света.

Регуляція травлення здійснюється і нервовими, і гуморальними механізмами. Класичні дослідження процесів травлення і його регуляції були проведені І. П. Павловим і його співробітниками. Саме за ці дослідження І. П. Павлов був удостоєний Нобелівської премії. Він розробив цілий ряд експериментально-хірургічних прийомів — вживлення фістул в різні відділи шлунково-кишкового тракту, перерізання, формування «малого шлуночка» і т. д. Операції І. П. Павлова здійснювалися таким чином, щоб зберегти кровопостачання і іннервацію досліджуваних відділів шлунково- кишкового тракту. Досліди при цьому були хронічними, тварини встигали оговтатися після хірургічного втручання і були практично здоровими. Павлівській школою і наступними дослідниками були встановлені принципи регуляції травлення і всмоктування.

Вид і запах їжі призводять до виділення деяких кількостей слини, цей процес посилюється при попаданні їжі в ротову порожнину. Потрапляючи в ротову порожнину, їжа дратує смакові і механічні рецептори, і збудження від них надходить в центр слиновиділення довгастого мозку. Від нейронів цього центру нервові імпульси передаються на нейрони симпатичних і парасимпатичних центрів вегетативної нервової системи, иннервирующих слинні залози. Імпульси, які приходять по симпатичних волокнах, гальмують виділення слини, а парасимпатична імпульсація підсилює її виділення.

Виділення шлункового соку відбувається постійно, але воно посилюється вже при вигляді їжі. Відразу ж після прийому їжі подразнення рецепторів ротової порожнини приводить до запуску рефлексу виділення шлункового соку. Впливи, що приходять до шлунку по головному парасимпатическому нерву — блукаючому, стимулюють виділення соляної кислоти обкладочнимі клітинами стінок шлунка. Ці ж впливу призводять до виділення з клітин слизової оболонки кишечника пептиду гастрину, який з потоком крові, тобто гуморально, надходить до стінок шлунка, також стимулюючи виділення компонентів шлункового соку.

Коли частково переварена їжа порціями починає надходити з шлунку в дванадцятипалу кишку, шлункова секреція спочатку навіть посилюється, а потім поступово гальмується. Це пов’язано з тим, що під дією хімусу в стінках кишечника виробляється і надходить у кров антагоніст гастрину — секретин. Для того, щоб хімус зміг потрапити в кишечник, необхідно розкриття сфінктера, що знаходиться на кордоні шлунка та дванадцятипалої кишки. Це відбувається при подразненні рецепторів хімусом, мають кислу реакцію. Коли ж порція хімусу надходить у дванадцятипалу кишку і лужна реакція в ній тимчасово змінюється з лужною на кислу, сфінктер рефлекторно закривається. При надходженні харчових мас у дванадцятипалу кишку рефлекторно посилюється виділення соку підшлункової залози і жовчі в просвіт кишечника. Склад соку підшлункової залози змінюється залежно від кількості і складу їжі. Далі харчові маси, перемішуючись за допомогою маятникоподібних рухів кільцевих і поздовжніх м’язів стінок кишечника, просуваються по тонкому кишечнику за рахунок перистальтичних рухів, які забезпечуються скороченнями кільцевих м’язів. Регуляція рухів кишечника відбувається головним чином за рахунок впливів, що приходять по блукаючому нерву — вагусу. Однак стінки кишечника володіють певною автоматией: якщо вагус перерізати, то перистальтичні рухи зберігаються.

Як вже було сказано, в товстому кишечнику концентруються неперетравлені харчові залишки, що втрачають воду і перетворюються в калові маси. З прямої кишки кал віддаляється через анальний отвір, причому дефекація є рефлекторним актом, нервові центри якого розташовані в поперековому і крижовому відділах спинного мозку.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Регуляція процесів травлення

Процеси травлення в організмі людини регулюються комплексно залежно від різних факторів, таких як тип їжі, наявність гормонів травлення, нервова система та інші. Основні етапи регуляції процесів травлення включають фазу передприйняття їжі, фазу перетравлення та фазу всмоктування поживних речовин.

Фаза передприйняття їжі

У цій фазі регуляція процесів травлення починається зі стимуляції апетиту та виникнення голоду. Це може бути спричинено різними факторами, такими як запах їжі, зоровий подразник, звук їжі або психологічні фактори. Голод спричиняє вироблення гормону голоду - греліну, який активує апетит та підготовлює організм до прийому їжі.

Фаза перетравлення

У цій фазі їжа проходить через шлунок та кишечник, де відбувається перетравлення та розщеплення поживних речовин. Регуляція цього процесу залежить від кількох факторів.

1. Гормони травлення: У процесі перетравлення виробляються різні гормони, які регулюють апарат травлення. Наприклад, гастрин стимулює виділення шлункового соку, інсулін регулює рівень цукру в крові, а глюкагон сприяє розщепленню глікогену в печінці.

2. Нервова система: Нервова система також грає важливу роль у регуляції процесів травлення. Сигнали від рецепторів у ротовій порожнині та шлунку передаються до головного мозку, що сприяє виробленню сигналів для продовження або припинення прийому їжі.

3. Механічні та хімічні стимули: Розтягнення стінок шлунку та кишечника від їжі або наявність поживних речовин у шлунку можуть спричиняти вироблення сигналів для продовження травлення.

Фаза всмоктування поживних речовин

У цій фазі поживні речовини всмоктуються через стінки кишечника та потрапляють в кровоносну систему для подальшого розподілу по організму. Регуляція цього процесу також залежить від кількох факторів.

1. Гормони травлення: Деякі гормони, такі як холецистокінін та секретин, стимулюють вироблення жовчі та панкреатичного соку, які допомагають у всмоктуванні поживних речовин.

2. Пристутність жирів та цукрів: Всмоктування жирів та цукрів вимагає наявності певних ферментів та транспортних систем. Це може бути регульовано на рівні генетичних механізмів.

3. Нервова система: Нервова система також грає роль у регуляції всмоктування поживних речовин. Сигнали від рецепторів у кишечнику передаються до головного мозку, що сприяє виробленню сигналів для продовження або припинення всмоктування.

Заключення

Регуляція процесів травлення в організмі людини є складним процесом, який включає взаємодію гормонів, нервової системи та фізичних стимулів. Цей механізм дозволяє організму ефективно перетравлювати їжу та всмоктувати поживні речовини для забезпечення енергії та функціонування органів та систем організму.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Биология

Последние заданные вопросы в категории Биология

Задать вопрос