Question

Доведіть, що збільшення кількості еритроцитів у крові людини під час підйому у високогір'я е прикладом модифікаційної мінливості.

Answer 1

При перебуванні в умовах високогір'я (наприклад, на висоті понад 2500 метрів), атмосферний тиск знижується, що може призвести до зниження кисню в крові. Організм відреагує на це шляхом вироблення більшої кількості еритроцитів - клітин, які містять гемоглобін, що забезпечує перенесення кисню до тканин. Це називається еритроцитозом.

Така здатність організму реагувати на зміну середовища шляхом зміни фізіологічних параметрів є прикладом модифікаційної мінливості. Тобто, організм може змінювати свої фізіологічні параметри відповідно до зовнішніх умов, що допомагає забезпечити оптимальні умови для функціонування в змінних середовищах.

Отже, збільшення кількості еритроцитів у крові під час підйому в високогір'я є прикладом модифікаційної мінливості, що є важливим механізмом адаптації організму до зміни умов навколишнього середовища.

Answer 2

Збільшення кількості еритроцитів у крові людини під час підйому у високогір'я є прикладом модифікаційної мінливості. Модифікаційна мінливість - це зміни, які виникають у фенотипі організму внаслідок впливу зовнішнього середовища, а не у результаті змін у генетичній структурі.

Під час підйому у високогір'я, рівень кисню в повітрі знижується, оскільки атмосферний тиск зменшується. Це призводить до зміни фізіологічних процесів у організмі, зокрема до збільшення продукції червоних кров'яних тілець - еритроцитів.

Еритроцити містять гемоглобін, білок, який здатний зв'язуватися з киснем та транспортувати його до тканин організму. Збільшення кількості еритроцитів у крові дозволяє підвищити кисневий потік до тканин, що сприяє адаптації організму до низького рівня кисню у високогір'ї.

Цей фізіологічний механізм збільшення кількості еритроцитів у крові під час підйому у високогір'я є прикладом модифікаційної мінливості, оскільки зміна середовища (низький рівень кисню) призводить до зміни фенотипу організму (збільшення кількості еритроцитів). При цьому, генетична структура організму залишається незмінною, але відбуваються тимчасові зміни у фізіологічних процесах для забезпечення адаптації до нових умов середовища.