Question

2.5. З'ясовано, що молекули АТФ у клітинах можуть утворювати- ся й без участі кисню. Але в цьому разі АТФ синтезується в значно меншій кількості, ніж за наявності кисню. Вислови припущення щодо того, завдяки чому анаероби* здатні жити в безкисневому середовищі. Обґрунтуй свою думку.

Answer 1

Ответ:

факультативні анаероби — пристосовані до життя за відсутності атмосферного кисню, але за його наявності виробляють АТФ за допомогою аеробного дихання;

Объяснение:

не шарю

Answer 2

Молекули АТФ (аденозинтрифосфату) є основним джерелом енергії для клітин в організмах. Зазвичай, процес синтезу АТФ відбувається за участю кисню в клітинному диханні, де глюкоза окислюється до вуглекислого газу і води, а при цьому утворюється енергія, яка використовується для синтезу АТФ.

Однак, деякі клітини, які називаються анаеробними організмами, можуть жити і розмножуватися в безкисневому середовищі. Це може включати бактерії, археї, деякі гриби та інші мікроорганізми. В таких умовах, коли кисень не є доступним для клітинного дихання, АТФ все ще може синтезуватися, але в значно меншій кількості.

Щоб пояснити, як анаеробні організми можуть жити в безкисневому середовищі, є кілька гіпотез. Одна з них - це процес, відомий як ферментація. Ферментація включає розщеплення глюкози без використання кисню, де окислення глюкози проводиться без утворення води. У результаті ферментації утворюються різні кінцеві продукти, такі як молочна кислота, етанол або ацетил-КоА, і АТФ може бути синтезована в процесі цих хімічних реакцій.

Інша гіпотеза пояснює, що анаеробні організми можуть мати альтернативні шляхи синтезу АТФ, використовуючи різні хімічні реакції, які не вимагають кисню. Наприклад, деякі бактерії можуть використовувати процес, відомий як сульфатна редукція, де сульфат окислюється до сульфіду, а при цьому утворюється енергія, яка використовується для синтезу АТФ.

Незалежно від механізму, анаеробні організми здатні жити в безкисневому середовищі шляхом використання альтернативних шляхів синтезу АТФ. Це дозволяє їм забезпечувати енергію для життєдіяльності, хоча в не такій великій кількості, як у клітинах, які можуть використовувати кисень.