Question

Двоє учнів обговорювали будову молекул нуклеїнових кислот. Перший зазначив, що мономери цих сполук називаються нуклеотидами та складаються з залишків ортофосфатної кислоти, п’ятикарбонового моносахарида та нітрогенвмісної основи. Другий зазначив, що в молекулах РНК кількість аденілових нуклеотидів завжди дорівнює кількості тимідилових, що є наслідком принципу комплементарності. Хто з них має рацію? * 1 бал обидва помиляються лише другий обидва мають рацію лише перший​

Answer 1

Перший учень правильно стверджує, що мономери нуклеїнових кислот називаються нуклеотидами та складаються з трьох компонентів: залишку ортофосфатної кислоти, п'ятикарбонового моносахариду (рибози у РНК або дезоксирибози у ДНК) і нітрогенвмісної основи (аденін, тимін, гуанін або цитозин).

Але, другий учень помиляється стверджуючи, що кількість аденінових нуклеотидів у молекулі РНК завжди дорівнює кількості тимінових нуклеотидів. Фактично, у молекулі РНК, аденінові нуклеотиди зазвичай спариваються з урациловими нуклеотидами, а не з тиміновими. У ДНК тимін замінюється на урацил, і комплементарні пари утворюються між аденіном і урацилом (у РНК) або аденіном і тиміном (у ДНК).

Answer 2

Поговоримо про обидва висловлювання учнів:

1. Перший учень стверджує, що мономери нуклеїнових кислот називаються нуклеотидами і складаються з трьох складових:

а) Залишки ортофосфатної кислоти (фосфатна група). б) П'ятикарбоновий моносахарид (цукор, який у РНК називається рибозою). в) Нітрогенвмісна основа (аденін, гуанін, цитозин або урацил в РНК).

Це вірне висловлювання. Нуклеотиди справді складаються з цих трьох компонентів і є основними будівельними блоками нуклеїнових кислот, таких як ДНК і РНК.

2. Другий учень стверджує, що в молекулах РНК кількість аденінових нуклеотидів завжди дорівнює кількості тимідинових, що є наслідком принципу комплементарності.

Це висловлювання невірне. Принцип комплементарності стосується молекул ДНК, де аденін (A) завжди утворює пару з тимініном (T), а гуанін (G) завжди утворює пару з цитозином (C). У РНК замість тиміну використовується урацил (U), і тому вона може містити аденінові нуклеотиди (A) та урацилові нуклеотиди (U) в одному ланцюгу, а не тимідинові.

Таким чином, перший учень має рацію, а другий учень помиляється.