Question

чому під час взаємодії різних генів відбувається відхилення від менделівських закономірностей розщеплення​

Answer 1

Це можливо при спільному спадкуванні генів, локалізованих в одній хромосомі при зчепленому спадкуванні, і локалізації генів в одній хромосомі - зчепленні генів. Гени, розташовані в одній хромосомі, називаються зчепленими і успадковуються спільно. Одна з найбільш частих причин, що викликає відхилення від менделевскіхколіческіх закономірностей розщеплення, неоднакова життєздатність зигот різних генотипів (через наявність летальних генів). Зміна розщеплення по фенотипу відносно 3: 1 у другому поколінні моногібридного схрещування буває пов'язано з різною життєздатністю зигот F2. Різна життєздатність зигот може бути обумовлена наявністю летальних генів. Летальним називається ген, що викликає порушення в розвитку організму, що призводить його до загибелі чи каліцтву. Розщеплення В F2 по фенотипу при дигібридному схрещуванні 15: 1. В основі взаємодії неалельних генів лежить біохімічне відношення між білками-ферментами, які кодуються комплементарними або эпистатическими генами.

Answer 2

Під час взаємодії різних генів можуть відбуватися відхилення від Мендельських закономірностей розщеплення через декілька факторів, які впливають на спадковість та експресію генів. Ось деякі з них:

1. Взаємодія генів: У деяких випадках, діяльність одного гена може модифікувати ефект іншого гена або навіть приглушувати чи активувати його. Це взаємодія може призводити до змін у спадкових характеристиках, які не відповідають очікуваному на підставі простого домінування і рецесивності.

2. Полігенність: Багато характеристик, таких як висота людини, кольор шкіри або схильність до хвороб, визначаються дією не одного, а кількох генів. Такі характеристики називаються полігенними. Полігенність може призводити до більш складних спадкових закономірностей, де очікувані значення спадкових характеристик не завжди підкріплюються Мендельськими законами.

3. Епігенетика: Епігенетичні зміни впливають на спадковість, не змінюючи послідовність ДНК. Ці зміни можуть включати метилювання ДНК або зміни хроматинової структури. Епігенетичні механізми можуть змінювати експресію генів, що може впливати на спадковість і призводити до відхилень від Мендельських закономірностей.

4. Інтеракція з довкіллям: Спадкові характеристики можуть змінюватися під впливом зовнішніх факторів, таких як дієта, стиль життя, екологічні умови тощо. Ці зовнішні впливи можуть взаємодіяти з генетичними факторами і призводити до непередбачуваних спадкових результатів.

5. Мутації: Мутації - це випадкові зміни в генах або хромосомах. Мутації можуть змінювати функцію генів або призводити до змін у спадкових характеристиках, які відрізняються від того, що очікувалося б за Мендельськими законами.

Загалом, спадкові характеристики та закони спадку є складною комбінацією генетичних і епігенетичних механізмів, а також зовнішніх факторів. Це призводить до різноманітності в спадкуванні, яка виходить за рамки простих Мендельських законів і робить генетику цікавим та складним полем досліджень.