Question

Твір вірш про котячу

Answer 1

wdf,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Answer 2

У затишному домі, де лагідний спокій, Живе маленька котяча, гордість цілий світ. Її окомита шерсть – ніжність у кожній вовні, У сірих очках хитрість і чарівність слова.

Вона плавно крадеться, наче легенький туман, І милується світом з вишини старого столу. З пухнастою лапкою ласкаво виростає, Легко стрибає й муркоче, як ніжність розквітлого квіту.

Котик увесь величний, витончений та ліричний, В очах його грається тиха мудрість століть. Він бережно доглядає себе й грається, Утішає ніжним вітром, коли сумними стаємо ми.

Коли сніг падає за вікном тихесенько, Котик вкрадається на м'який килимок тепла. Він розказує казки про далекі краї, Про пригоди на стежинках та ніжність на долонях.

Котяча мова таємницями наповнена, Вона говорить до душі, розкриває сни. Тому хто зустрів котика у своєму житті, Залишиться він назавжди з ним об'єднаний.

О, котик, ти великий посол ніжності та спокою, Твоя присутність легкість наснаги дає. Нехай твої кроки завжди будуть легкими, Ти наш охоронець, друзів милий господар.