Question

Чому пересадка ділянок одного зародка на другий на пізніх етапах зародкового розвитку не спричинює докорінних змін у розвитку другого зародка. Відповідь обґрунтуйте. СРОЧНО 50 БАЛЛОВ

Answer 1

Ответ:

На основі експерементів з пересадження частин зародків, які перебувають на різних стадіях розвитку, продемонстрували важливу роль взаємодії його частин. З'ясувалося, що частини зародка, з яких у нормі формуються одні органи, при пересаджені на нове місце, дають дають початок іншим органам, саме тим, які й повинні утворюватися уже даному місці. Такі закономірності розвитку названо залежним диференціюванням. У подальшому ж, з початком диференціювання, пересадження зачатків органів у іншу частину зародка не змінює їхнього розвитку, оскільки його характер уже визначений. У таких випадках говорять про незалежне диференціювання. Отже, у розвитку органів спостерігається перехід від заледного диференціювання до незалежного.

Объяснение:

Answer 2

Пересадка ділянок одного зародка на інший на пізніх етапах зародкового розвитку відбувається за допомогою методу, відомого як "зародкова трансплантація". Однак на пізніх етапах розвитку зародків вже сформувалися основні органи та тканини, і їх структура та функції визначені.

Головна причина того, чому пересадка ділянок зародка на пізніх етапах не спричиняє докорінних змін у розвитку іншого зародка, полягає в тому, що клітини і тканини зародка на цьому етапі вже диференціювалися та спеціалізувалися на виконання певних функцій. Однак, ця спеціалізація вже майже завершена, і гени, які регулюють подальший розвиток, включені та виключені залежно від потреб організму.

При пересадці ділянок зародка, навіть якщо вони містять інформацію про деякі специфічні властивості, ці клітини можуть виявити обмежену здатність змінити хід розвитку цілого організму. Такі клітини можуть бути відкинуті, інтегруватися не так, як планувалося, або навіть спричинити аномалії в розвитку, оскільки вони вже не мають повного доступу до регуляторних механізмів, що активуються на ранніх стадіях розвитку.

Отже, на пізніх етапах зародкового розвитку клітини та тканини знаходяться в стані диференціації та спеціалізації, що обмежує їхню здатність впливати на зародок в цілому.