Question

Чим відрізняється живе від неживого

Answer 1

Ответ:

Відмінності між живою і неживою природою Склад Живі організми характеризуються набагато більш складною організацією, ніж неживі тіла. До складу живих організмів входять ті ж елементи, що і в об’єкти неживої природи, але в іншому співвідношенні: в живих організмах 98% хімічного складу припадає на 4 елементи: С-вуглець, O-кисень, N-азот, H-водень; живі організми побудовані в основному з 4 великих груп складних органічних молекул – нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів і жирів. Обмін речовин Всі живі організми поглинають з навколишнього середовища необхідні для життя речовини і виділяють продукти життєдіяльності, при цьому відбуваються хімічні перетворення речовин, на відміну від неживої природи, де обмін речовинами являє собою їх просте перенесення з одного місця на інше або зміна агрегатного стану; обмін речовин у живих організмів забезпечує гомеостаз – сталість хімічного складу і будови частин організму і, відповідно, сталість їх функціонування. Розмноження Все живе розмножується. Причому потомство і схоже на батьків, і в той же час чимось від них відрізняється. Подібність потомства з батьками обумовлена ще однією важливою особливістю живих організмів – здатністю передавати нащадкам закладену в них спадкову інформацію, яка міститься в генах. Генетичний матеріал направляє розвиток організму, ось чому нащадки схожі на батьків. Однак спадкова інформація в процесі життя організму, а також під час передачі дещо спотворюється або змінюється. У зв’язку з цим нащадки не тільки схожі на батьків, але і відрізняються від них; Мінливість Мінливість – здатність організмів набувати нові властивості і ознаки; ця здатність лежить в основі природного відбору. Живі організми можуть не тільки змінюватися, вони також і ускладнюються. Так, наприклад, у рослини з’являються нові гілки, а у тварини – нові органи, які значно відрізняються і за зовнішнім виглядом, і за функціональністю від тих, які їх породили. Розвиток живих форм представлено онтогенезом – індивідуальним розвитком, і філогенезом – історичним розвитком видів; Подразливість Подразливість – властивість живих організмів вибірково реагувати на зовнішні впливи. Якщо, наприклад, ви штовхнете камінь, то він пасивно зрушиться з місця, а якщо штовхнути тварину, то вона відреагує активно: втече, нападе, змінить форму і т.д. Здатність реагувати на зовнішні подразники – це загальна властивість живих істот, як рослин, так і тварин. Дискретність Дискретність – життя на Землі проявляється у вигляді дискретних форм: будь-який вид організмів складається з окремих особин, тіло кожної високоорганізованої особини – з відокремлених і обмежених в просторі, але тим не менш тісно взаємодіючих між собою частин, органи складаються з окремих тканин і клітин і т. д.; Саморегуляція, ритмічність та енергозалежність Саморегуляція – здатність організмів забезпечувати сталість свого хімічного складу і фізіологічних процесів в постійно мінливих умовах середовища; Ритмічність – періодичні зміни інтенсивності фізіологічних функцій з різними періодами коливань; Енергозалежність – живі організми існують доти, поки в них надходить енергія і матерія з навколишнього середовища. Пристосованість Живі організми добре пристосовані до середовища свого проживання. Будова птаха, риби, жаби, дощового черв’яка повністю відповідає тим умовам, в яких вони живуть. Цього ніяк не можна сказати про об’єкти неживої природи: каменю, наприклад, «все одно», де знаходитися – він може лежати на дні річки або в полі, або літати навколо Землі в якості її природного супутника. Однак якщо ми змусимо, наприклад, птицю жити в річкових глибинах, а рибу – у лісі, то ці живі істоти, звичайно ж, загинуть.

Answer 2

Ответ:

живе може дихати рухатися, а неживе ні

Answer 3

Живі та неживі об'єкти можна відрізнити за допомогою кількох ключових ознак:

1. Організація та структура: Живі організми мають складну організацію на різних рівнях, включаючи клітини, тканини, органи та системи органів. Неживі об'єкти зазвичай не мають такої структурної організації.

2. Рост та розвиток: Живі організми можуть зростати та розвиватися від дитинства до дорослості, пройшовши різні стадії життєвого циклу. Неживі об'єкти не ростуть та не розвиваються у цьому розумінні.

3. Обмін речовин: Живі організми мають здатність до обміну речовин з навколишнім середовищем, зокрема, здатність до дихання, поживлення та виділення відходів. Неживі об'єкти не мають цієї здатності.

4. Реакція на подразники: Живі організми можуть реагувати на зміни у навколишньому середовищі та подразники, включаючи світло, звук, температуру тощо. Неживі об'єкти, як правило, не мають такої реакції.

5. Розмноження: Живі організми можуть розмножуватися, створюючи нащадків своєї власної видової групи. Неживі об'єкти не можуть самостійно розмножуватися.

6. Еволюція: Живі організми можуть відбиратися природнім відбором та змінюватися від покоління до покоління через еволюційні процеси. Неживі об'єкти не діють під впливом еволюції.

7. Енергетичний обмін: Живі організми використовують енергію для забезпечення життєдіяльності та росту. Неживі об'єкти не виявляють такої здатності до енергетичного обміну.

8. Спосіб відповіді на зовнішні подразники: Живі організми можуть мати здатність до руху або взаємодії з навколишнім середовищем відповідно до своїх потреб. Неживі об'єкти, як правило, не проявляють такої активності.

Ці ознаки допомагають відрізнити живі об'єкти від неживих, але варто зазначити, що існує деяка градація між цими категоріями, і іноді може бути складно точно визначити, чи об'єкт є живим чи неживим, особливо у випадках, коли деякі ознаки можуть бути непрямими або обмеженими.