Question

1.Назвати і охарактеризувати ознаки притаманні лише живим організмам.

Answer 1

Ответ:

Які ж ознаки обумовлюють цінність живої природи та відрізняють живе від неживого? Живим організмам притаманна низка особливостей, яких немає в більшості неживих систем. Проте серед них нема жодної, яка була би притаманна тільки живому. Єдиний спосіб описати життя – це перелічити основні властивості живого.

Найзагальнішою особливістю живого називають упорядкованість, яка має місце на кожному з рівнів організації. Російський біохімік В. О. Енгельгардт (1894-1984) відзначав, що "у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул полягає найбільш глибока, корінна відмінність живого від неживого".

До фундаментальних властивостей життя належать: саморегуляція, самовідтворення і самооновлення.

• Саморегуляція – здатність біосистем підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу й перебігу функціональних процесів після їхньої зміни.

• Самооновлення – здатність біологічних систем відтворювати собі подібних завдяки саморепродукції ДНК, що забезпечує спадкоємність життя.

• Самовідтворення – здатність біосистеми утворювати нові складові частини замість старих на основі генетичної інформації, закладеної в нуклеїнових кислотах.

Объяснение:

Answer 2

Ознаки, які притаманні лише живим організмам і відрізняють їх від неживої природи, називаються біологічними ознаками. Ось деякі з них:

1. Метаболізм: Живі організми мають здатність до обміну речовин з навколишнім середовищем. Вони виробляють енергію, необхідну для життєдіяльності, та взаємодіють з оточуючими речовинами.

2. Ріст і розвиток: Живі організми здатні збільшувати свою масу, рости і розвиватися з часом, проходячи різні стадії розвитку від народження до смерті.

3. Розмноження: Живі організми можуть створювати нащадків свого виду через розмноження, що забезпечує передачу генетичної інформації наступному поколінню.

4. Сприйняття і реакція на середовище: Живі організми можуть сприймати зміни у своєму оточенні, реагувати на подразники та адаптуватися до змін, що дозволяє їм виживати та взаємодіяти з навколишнім світом.

5. Організація клітинами: Більшість живих організмів складається з однієї або більше клітин, які виконують певні функції та співпрацюють між собою.

6. Еволюція: Живі організми можуть зазнавати змін у генетичному складі через покоління, що призводить до еволюції видів та адаптації до змін у середовищі.

7. Відповідь до внутрішніх потреб: Живі організми здатні реагувати на внутрішні потреби свого організму, такі як голод, спрага, терморегуляція тощо.

8. Саморегуляція: Живі організми можуть підтримувати сталість свого внутрішнього середовища, незважаючи на зміни в зовнішніх умовах (процес, відомий як гомеостаз).

Ці ознаки взаємодіють і співпрацюють, формуючи комплексну систему, що характеризує живі організми та відрізняє їх від неживої матерії.