Question

Написать историческую справку "открытие групп крови"​

Answer 1

Ответ:

Відкриття груп крові належить вченим Карлові Ландштейнеру та Яну Янському. Саме вони встановили, що люди за біологічними властивостями крові поділяються на 4 групи. Належність до певної групи крові — це властивість вроджена і незмінна.

Наша кров, грубо кажучи, складається із плазми (розчину) і формених елементів — клітин, або "тілець". На червоних кров’яних тільцях — еритроцитах — розміщуються специфічні білки. Їх називають антигенами груп крові. У плазмі ж містяться інші білки — антитіла.

Взаємодію антигену з антитілом можна схематично уявити собі у вигляді замка й ключа, що його одмикає. При зустрічі однойменних антигенів та антитіл відбувається склеювання еритроцитів у монетні стовпчики. У такому вигляді вони не можуть переносити кисень. Тож у крові однієї людини не зустрічаються однойменні антиген і антитіло. Їхня комбінація і є групою крові. Її необхідно враховувати при переливанні крові та інших маніпуляціях із кров’ю, щоб уникнути склеювання еритроцитів.

     

Антигени й антитіла груп крові успадковуються нами від батьків, причому саме білки, а не самі групи крові. Тому комбінація цих білків у дітей може відрізнятися від комбінації їх у батьків. Таким чином і утворюється інша група крові. Прийнято вирізняти чотири групи крові, хоча насправді на сьогоднішній день відома вже велика кількість антигенів на еритроцитах і, відповідно, можна визначити більше груп крові. Але в першому наближенні цілком достатньо й цих чотирьох.

Для позначення антигенів використовують літери А та В, а антитіла позначають як альфа і бета. Відсутність цих чинників позначають, звісно ж, цифрою 0. У рутинній діагностиці користуються визначенням групи крові по системі АВ0.

Що ж таке перша група крові (позначення I (0))? Для неї характерна відсутність антигенів на еритроцитах. Люди з цією групою крові є універсальними донорами, оскільки їхню кров можна переливати людям решти трьох груп. Друга група крові позначається як II (А) і має антиген А на еритроцитах, третя —III (В) — антиген В. Люди з четвертою групою крові, або IV (АВ), на своїх еритроцитах носять обидва антигени, але натомість у плазмі відсутні антитіла.

Новонародженим визначають групу крові у пологових будинках. Часто, довідавшись про групу крові своєї дитини, деякі надто прискіпливі татусі починають псувати собі життя зайвими підозрами. Мовляв, у мене така-то група крові, а у тебе — така-то, тож у дитини мусить бути або така, як у мене, або твоя.

Для таких татусів пропонуємо невеличку шпаргалку. Якщо у обох батьків перша група крові, то в них може народитися дитина тільки з першою групою. У подружжя із другою групою крові народжуються діти з першою або другою групами. Наступний варіант: чоловік і жінка мають третю групу крові. В такому разі їхні діти матимуть першу або третю. Якщо ж обом батькам випало бути носіями четвертої групи крові, то в них можуть народитися діти із другою, третьою та четвертою групами.

Ось така нескладна "бухгалтерія". Але ж у батьків дитини далеко не завжди однакові групи крові. Тоді маємо такий "розклад": при поєднанні у шлюбі першої і другої груп народяться діти з першою або другою; поєднання першої та третьої дасть нащадкам також або першу, або третю групи. Батьки, носії першої та четвертої груп, матимуть дітей із другою або третьою групами крові.

Більша спадкова "варіабельність" виникає при поєднанні четвертої з другою або третьою групами крові — діти, народжені в таких шлюбах, матимуть кров другої, третьої або четвертої груп. Якщо в одного з батьків перша група крові, у дитини не може бути четвертої. І навпаки — якщо в одного з батьків четверта, у дитини не може бути першої групи. А найбільша різноманітність перепадає дітям, батьки яких мають другу та третю групи. Таке подружжя може народити дітей із будь-якою групою крові.

Объяснение:

Answer 2

Историческая справка: Открытие групп крови

Дата: 28 августа 2023 года

Введение

Открытие групп крови – это значимое событие в истории медицины, которое имело глубокое влияние на трансфузиологию, хирургию и понимание совместимости донорских и получательских кровей. Открытие групп крови стало фундаментальным шагом в обеспечении безопасных трансфузий и медицинской практике в целом.

Открытие групп крови: Исторический обзор

1. Конец XIX века: Впервые признаки различий в реакции организма на кровь разных доноров были зафиксированы во времена трансфузий. Многие попытки переливания крови заканчивались неудачно из-за агглютинации (склеивания) эритроцитов.

2. 1900 год: Австрийский иммунолог и врач Карл Ландштейнер (Karl Landsteiner) проводил эксперименты, в ходе которых он выявил антигены A и B на поверхности эритроцитов у некоторых людей. Он классифицировал кровь на четыре группы: A, B, AB и O.

3. 1901 год: Ландштейнер продолжил исследования и выявил антитела, находящиеся в плазме крови, которые реагируют с антигенами на эритроцитах. Это подтвердило его предположение о совместимости и несовместимости различных групп крови.

4. 1910 год: Датский ученый Альберт Коссель (Albert Coombs Coombs) добавил к классификации Ландштейнера еще одну категорию - резус-фактор (Rh-фактор).

5. Дальнейшее развитие: Эти открытия стали фундаментальными для разработки системы совместимости крови, определения доноров и получателей, и предотвращения агглютинации и гемолитических реакций при переливаниях.

Значение открытия

Открытие групп крови Карлом Ландштейнером стало важным шагом в развитии медицины и трансфузиологии:

1. Трансфузии крови: Система групп крови позволила разработать строгие правила для выбора доноров и получателей, минимизируя риски негативных реакций.

2. Трансплантация органов: Знание групп крови стало важным фактором при трансплантации органов, чтобы уменьшить риск отторжения.

3. Научное понимание иммунологии: Открытие групп крови способствовало пониманию принципов иммунологии и взаимодействия антител с антигенами.

4. Медицинская практика: Открытие групп крови повысило безопасность и эффективность медицинских процедур, где кровь играет роль.

Заключение

Открытие групп крови Карлом Ландштейнером оказало глубокое влияние на медицинскую практику, приведя к улучшению трансфузионной медицины, трансплантации органов и общего понимания иммунологических процессов. Этот важный этап в истории медицины подчеркивает важность научных открытий для прогресса в области здравоохранения.