Question

Помогите ребят пожалуйста, кросинговер У дрозофіли короткі крила і чорне тіло – рецесивні ознаки,довгі крила і сіре тіло – домінантні. При схрещуванні гетерозиготної самки з самцем, який має рецесивні ознаки, одержано 42% мух з сірим тілом і довгими крилами, 41% – з чорним тілом і короткими крилами, 9% – з сірим тілом і короткими крилами, 8% - з чорни тілом і довгими крилами. Зчеплені ці гени, чи ні?

Answer 1

Відомо, що у самців дрозофіл між генами спостерігається повне зчеплення. Таким чином, самець утворює два типи гамет – АВ і ab. Натомість гомозиготна за рецесивними ознаками самка утворює лише один тип гамет – ab. Отже, в F1 50% особин матиме генотип  , а 50% –  .

Відповідь: У нащадків половина особин матиме генотип матері, а половина – батька.

При розв’язуванні задач на успадкування ознак, зчеплених зі статтю, треба пам’ятати, що у людини у-хромосома є генетично інертною, тобто здебільшого не містить алелів генів, що перебувають в х-хромосомі. Такий стан (хАу або хау) називають гемізиготним. Він спричиняє цікаве явище, яке називають кріс-крос успадкування: ознака від матері передається синові, а від батька – дочці.

Слід також пам’ятати, що у птахів, як правило, гомогаметними є самці, а гетерогаметними – самки.

Приклади розв’язування задач.

Answer 2

За наданими вами даними, ми можемо провести аналіз, щоб визначити, чи зчеплені ці гени (ген для довгих/коротких крил і ген для чорного/сірого тіла) у дрозофіли.

Давайте розглянемо результати схрещування гетерозиготної самки (AaBb) з самцем рецесивних ознак (aabb):

42% мух з сірим тілом і довгими крилами (AB) 41% мух з чорним тілом і короткими крилами (ab) 9% мух з сірим тілом і короткими крилами (Ab) 8% мух з чорним тілом і довгими крилами (aB)

Якщо б гени були абсолютно незалежні, ми очікували б отримати однакові співвідношення для всіх можливих комбінацій генів (AB, Ab, aB, ab). Однак, у вас спостерігається відхилення від цього очікуваного співвідношення.

Оскільки у вас є невелике відхилення в співвідношенні потомства, можливо, ці гени мають певну ступінь зчепленості, але не настільки сильну, як зчеплені гени на одній хромосомі. Для точного визначення ступеня зчепленості і картографування генів потрібно більше даних і аналізу.

Отже, на підставі наданих даних ми не можемо однозначно підтвердити або спростувати зчепленість цих генів.