Question

Які особливості наголосу в українській мові?

Answer 1

До особливостей наголошування слів української мови належать:

– наголошування слів з рухомим наголосом (віз, везла́);

– наголошування слів з усталеним наголосом, переважно іншомовних (кварта́л, кіломе́тр, аристокра́тія);

– подвійне наголошування слів (за́вжди́, по́ми́лка);

– наголошування складних слів (прива́тнорабовла́сницький, ра́боторгі́вля);

– наголошування іншомовних слів, які можуть становити труднощі у вимові (фено́мен, до́гмат, гене́зис);

– наголошування слів, форм слів, відповідники яких у російській мові або в діалектному мовленні мають відмінні наголоси (ки́дати, нови́й, ви́падок, віднести́,);

– наголошування слів з метою розрізнення їх значень (ви́ходити і виходи́ти, забі́гати і забіга́ти).

В українській мові є правила акцентуації, які поширюються на певні групи слів:

– дієслова вести́, нести́ і под. мають наголос на останньому складі, слово бути в інфінітиві та у формах майбутнього часу – на першому, а в минулому часі одн. (жін. та сер. р.) й мн. – на останньому (бу́де, бу́дуть, була́, були́ тощо);

– іменники на -ання наголошуються, як їх твірні дієслова (розв’яза́ння, планува́ння тощо); у двоскладових іменниках наголошується останній склад (знання́, звання́ тощо);

– абстрактні іменники на -ин-а, утворені від прикметників, мають наголос на останньому складі (величина́, новина́тощо);

– географічні назви на -щин-а, -чин-а мають такий наголос, як і слова, від яких вони утворені (Ки́ївщина, Доне́ччина);

– відіменникові та віддієслівні іменники з префіксами ви-, від-, за-, на-, над-, об-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз-, мають наголос здебільшого на префіксах (за́хід, ро́зстріл, за́тишок, пере́біг, при́повідка тощо); винятки розгро́м, зачи́н, набі́р;

– переважна більшість іменників у множині має наголос на закінченні (листки́, сторінки́ тощо);

– однаково наголошуються слова такого типу творення, як аристокра́тія, демокра́тія; діало́г, катало́г тощо; числівники одина́дцять, чотирна́дцять, п’ятдеся́т, шістдеся́т тощо; більшість слів однакового типу творення мають різний наголос, напр.: вимика́ч, шука́ч і вини́щувач, випро́стувач; міліме́тр, кіломе́тр і баро́метр, термо́метр тощо.

Answer 2

Особливості наголосу в українській мові

Наголос є однією з основних особливостей української мови. Він відіграє важливу роль у вимові слів та визначає їхнє звучання та ритм. Основні особливості наголосу в українській мові включають:

1. Наголосні групи: Українська мова має наголосні групи, які складаються з одного або кількох слів, що мають спільний наголос. Наголосні групи можуть бути різної довжини та складатися зі слів різної частини мови.

2. Правило наголосу на останньому складі: Загальним правилом наголосу в українській мові є те, що наголос падає на останній склад слова. Це правило є основним, але є винятки, коли наголос може падати на інший склад.

3. Винятки з правила наголосу: Українська мова має кілька винятків з правила наголосу на останньому складі. Наприклад, деякі префікси та суфікси можуть змінювати місце наголосу в слові. Також, іноді наголос може падати на передостанній склад, особливо в словах іноземного походження.

4. Варіативність наголосу: Українська мова має деяку варіативність наголосу. Це означає, що в деяких словах наголос може падати на різні склади залежно від діалекту або мовленнєвої ситуації.

5. Вплив наголосу на вимову: Наголос в українській мові має великий вплив на вимову слів. Він може змінювати звучання голосних звуків та ритм мовлення. Наприклад, голосні звуки можуть бути довгими або короткими залежно від їхнього місця в наголошеному складі.

6. Зміна наголосу при відмінюванні та похідних словах: Українська мова має деякі правила зміни місця наголосу при відмінюванні та утворенні похідних слів. Наприклад, при додаванні префіксу до слова, наголос може змінюватися.

7. Використання наголосу для вираження значення: Наголос в українській мові може використовуватися для вираження різних значень та відтінків. Наприклад, наголос може підкреслювати емоційне забарвлення слова або вказувати на його основне значення.

8. Використання наголосу для розрізнення слів: Наголос в українській мові може використовуватися для розрізнення слів, які мають однакове написання, але різне значення. Наприклад, слова "мати" (рідна) і "мати" (дія) мають різний наголос та значення.

Ці особливості наголосу в українській мові роблять її унікальною та цікавою для вивчення та використання.