Вопрос задан 12.05.2019 в 03:42. Предмет Українська мова. Спрашивает Ковалев Олексій.

Твір гумористичний про людину чи тварину

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Тарасова Настя.
Якось Олекса пішов в ліс. Було це взимку, коли величезні сосни та дуби стояли в білих-білих шатах. Навкруги нічого не було видно, тільки раз від разу руденькі білки визирали зі своїх домівок, що знаходились надто високо. Хлопчик хотів подивитися ялинку, яку б батько Дмитро міг спиляти на Новий рік. 

Бідолаха йшов котру годину, та омріяну красуню не міг знайти. Одна надто низька, інша- тонка, а третю-обгризли зайці.Олекса вже подумав про те, щоб повернутися до батька в будинок. Та раптом,він почув дикий хруст гілок і дивні звуки, що видавав невідомий звір.Хлопець довго не думав, як дав дряпака в бік галявини. 
Біжить Олекса, а тварина не відстає. Голова під шапкою мокра, шарф сповз нижче колін, в роті повно снігу, та від ведмедя він точно втече. Т"о ж ведьмідь, ніщо інше", подумав малий. Біг Олексій годину, а може й дві. Вибіг на простору гялявину, став і вирішив, що хай жере його ведмідь,  більше бігти не може. Така його доля. Тварина невзовзі з'явилась на виднокрузі. Але що це? Роги, він чітко баче роги. Ведмідь з рогами? І чому він такий низький. Продерши трохи очі від снігу, стало ясно, що то зовсім не ведмідь, а мале лосеня, яке побачило червону рукавичку в кармані Олекси, і прийняло її за морквину. Олекса видихнув. 

Потім поманив рукавичкою лосеня до будинку, та пригостив тварину морквиною. А коли сите маля із засніженими рогами втекло до засипаних снігом дерев, хлопчик пішов до будинку та розказав батькам про рогатого ведмедя.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Щодо гумористичного твору про людину, ми можемо розглянути такий варіант:

"Неймовірні пригоди Максима Приколіна"

У містечку Забавляндія жив спокійний і веселий хлопчик на ім'я Максим Приколін. Він був відомий своїми безконечними витівками та незграбністю, яка завжди приносила сміх і радість усім, кого це стосувалося.

Одного разу Максим вирішив вчинити справжнє диво. Він виготовив спеціальну винахідливу машину, яка могла перетворити його на справжню тварину. Незважаючи на попередження друзів та родичів, хлопчик настійливо намагався втілити свій замір.

Після тривалого дослідження, Максим вирішив перетворитися на козу. Всі дивувалися, чому саме коза, але Максим переконаний був, що горожани засміються від душі, коли побачать його неповторну витівку.

Так от, настав чудовий момент. Максим увійшов до своєї машини, натиснув на кнопку "Коза" і... зник! Замість нього з'явилася велика, руда коза з потріскуючою бородою. Однак, замість радості та сміху, люди вуличками Забавляндії почали втікати, закриваючись газетами та криками "Коза-демон!".

Максим, невимовно розчарований, почав мекати, намагаючись показати, що він - хлопчик, який тільки виглядає як коза. Однак, те, що йому здавалося смішним, було дуже лякаючим для оточуючих.

Поступово усі зрозуміли, що це десь у своїй людській натурі Максим зробив щось таке, що виглядає як коза, але ненатурально вже не було. За кілька днів Максим змінився назад в людину, але цим історія не закінчилася.

Найбільшою витівкою Максим виявився сам собі, коли вирішив показати усім, що вміє змінюватися на тварину. Хлопець вирушив до зоопарку і тут же перетворився на жирафу. Він дуже впертий і не згоден був змінитися назад.

Зоопарк став свідком неймовірної події – жирафа, що говорить. Максим розповідав кумедні історії, бавив глядачів своїми цікавими розтяжками та танцями. У сонячний день він змушував відвідувачів замислюватись над тим, чому саме він, людина, вирішив стати жирафою.

Цей випадок став головним розмовним темою серед господинь містечка Забавляндія. І хоча Максим багато разів замінювався на різноманітних тварин, ніхто не міг заперечити, що він найкращий анекдот-герой свого містечка.

Так закінчилася чергова історія з пригодами Максима Приколіна. Веселі, незамінні та непередбачувані – він був живим прикладом того, що комедія може приносити радість будь-якому. Хто би міг подумати, що звичайний хлопчик може стати найвеселішим персонажем містечка!

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос