Question

написати твір з словами: в осінньому лісі, стиглі горішки, збирати гриби,з повним кошиками,довго згадували

Answer 1

Одного разу ми були в осінньому лісі збирали стигли горішки,ми збирали гриби .Прошло багато часу, додому ми поіхали з повними кошиками.Потім я та моі батьки довго згадували ті миті в житті.

Answer 2

У теплі осінні дні, коли дерева прикривались золотом, а повітря вже мало холодним, я зазвичай вирушав у великий осінній ліс. Там, серед пахощів опалого листя й узорів на деревах, я завжди знайшов маленький усадок поспілілих горішків.

Ця традиція збирати горішки влітку і особливо восени зародилася в мене зовсім недавно. Здається, це просто маленька розвага для длані, але для мене вона означала багато більше. Це була можливість не тільки зануритись у природу, але й пережити миті спокою та гармонії, яку осінній ліс мав у собі. Коли ходиш у такому лісі, здається, що час зупинився, а ти – частина чогось більшого.

Повільно рухаючись по лісовій галявині, я починав збирати гриби. Адалем, підберезниками, маслюками – навіть їхні назви звучали мелодійно і магічно. З повними кошиками на руках я почував себе завжди дуже задоволеним: рутина повсякденного життя залишалась десь далеко, а я нес у своїх руках життя, яке могло стати складником будь-якої смачної страви.

Захопленість грибами завжди витримувала неабиякою кількість часу, але незабаром моя увага переключалась на щось інше – горішки. Серед густого листя я помічав невеликі коричневі кульки, які насправді були дорогоцінними скарбами. Склоти я почали намагатись обережно зібрати їх у свою коробку. Вони будуть чудовим додатком до грибної вечері.

Збираючи горішки, я уважно спостерігав їхню текстуру та форму. Кожна горішка була унікальною, і саме тому я проводив багато часу, роздивляючись кожну з них. Такі маленькі природні шедеври завжди зачаровували мене своєю красою і гармонією. Я знахарював найкращі горішки і взявши у руки важку коробку, повертався додому.

Тихі осінні вечори відтоді нерідко переглядалися перед моїми очима. Мені здавалося, що те, що я робив влітку та осіннім лісі, було чимось більшим, ніж просто збирання горішків та грибів. Це був спосіб з'єднатися з природою, провести час з собою, замислитися про життя й довго згадувати той чарівний осінній ліс, відстань від рутини та повсякденності. Тепер, коли задумаюсь про горішки та гриби, в ім'я яких я вирушав туди, я завжди відчуваю ті самі емоції та спокій, що майже зовсім не змінилися з того часу, коли я вперше крокував у прекрасний осінній ліс.