Question

Текст міркування "гість у дім - радість в нім"

Answer 1

Давайте замислимось, навіщо люди ходять у гості. Для цього, виявляється, є чимало причин. 
По-перше, дуже приємно, коли, побачивши вас, хтось зрадіє і тепло всміхнеться. 
По-друге, збираються в гостях різні люди, погомонять про те про се — усім користь: дізналися про новини, обго-ворили події, обмінялися відомостями — і всі стали трішки багатші, розумніші. 
Але не кожний вміє бути справжнім і щедрим господарем. Бути хорошим господарем зовсім не просто. Розглянемо таку ситуацію. Дівчинка подарувала подружці найулюбленішу свою книжку. Та недбало подивилася, сказала: «Така у мене є» — і відклала вбік. Уявляєте, як було образливо дівчинці, який у неї був після цього настрій? 
Немало клопотів приносить запрошеним, особливо на день народження, вибір подарунка. Можна, звичайно, обмежитися букетом квітів, вони доречні у будь-якому випадку. 
Головне в подарунку — це те, що ти повний доброзичливості, щирої симпатії, пошани до того, кому вручаєш його. 
Вибирати подарунок потрібно так, щоб він відповідав смакам, потребам того, кому він призначається. Не несуть як подарунок предмети, що стосуються лікування. Не дарують того, що не потрібно тобі самому, старих речей, хіба тільки в тому випадку, якщо вони представляють антикварну цінність. Марки, значки, листівки, наклейки із зображенням машин, собак, коней, кішок — інша справа. Піднести колекціонеру те, що він збирає і що давно було предметом його гарячих мрій — значить доставити йому невимовну радість. 
Цікавий подарунок із значенням, зрозумілим вам обом (але не образливим!). При цьому цінність, виражена в грошах, не має ніякого значення. Узагалі не прийнято дарувати дорогі подарунки. Той, хто одержав такий подарунок, відчуває себе ніяково, адже свого часу йому доведеться віддарювати тим же, а можливості є далеко не завжди і не у всіх. 
Важче дарувати дорослим. У таких випадках особливо слід враховувати їхні індивідуальні запити. Власникові автомашини можна піднести брелок для ключа, сестрі, що недавно вийшла заміж,— що-небудь необхідне в домашньому господарстві: лопатку для торта, вишиту власноруч¬но серветку, чайничок для заварки чаю. У рідних, близьких можна запитати, що б вони хотіли одержати від тебе разом зі святковим поздоровленням. 
Одним із найяскравіших показників культури людини, поряд з мовою, є поведінка за столом. Безумовно, ти знаєш, як тримати виделку або користуватися серветкою. Але дехто, знаючи напам'ять усі правила, забуває про них удома. Наприклад, мені знайома персона, яка не сідає за стіл без книжки. Важко уявити що-небудь більш неприємне для тих, хто сидить за столом, ніж людина, що вткнулася в книгу або газету. До речі, це шкідливо і для травлення. Вироблених людством за багато століть правил гігієни слід дотримуватися усюди. 
І у нас, і в більшості зарубіжних країн найбільш поши¬рені, наприклад, такі правила поведінки за столом. 
Гості не сідають, поки господар або господиня не вкажуть їм місце за столом. 
Не слід сідати дуже близько до столу або дуже далеко від нього, а також розставляти лікті й ставити їх на стіл. 
Серветку не затикають за комір і не розкладають на грудях, її кладуть на коліна. Не прийнято серветкою витирати лице, можна тільки провести нею по губах. Пообідавши і скориставшись серветкою, її не складають, а недбало кладуть на стіл. 
Триматися за столом потрібно по можливості прямо, не згинатися над ним. Не слід пнутися через тарілку іншого, повертатися спиною до одного сусіда, щоб поговорити з іншим. 
Суп не їдять з кінця ложки. Нею не їдять те, що можна їсти виделкою. Причому на виделку беруть стільки, скільки може поміститися. Не слід їсти з ножа і підносити його до рота. 
Хліб беруть рукою, ламають, а не відкушують від цілої скибки. 
Виделку, ніж, ложку прагни не упускати, але коли упустив, не надай цьому значення, а спокійно попроси іншу. Чайну ложку, розмішавши цукор в склянці або чашці, кладуть на блюдці. 
Не розмовляють з повним ротом і взагалі не наповнюють рот великою кількістю їжі. Не слід їсти дуже швидко. Господар не закінчує їсти страву першим, чекає, поки поїдять гості, особливо останню страву. 
Не прийнято критикувати подані страви або пояснювати, що вони шкідливі тобі. Краще відмовитися без яких-небудь пояснень. 
Склянка або келих не піднімають дуже високо. 
Не слід випльовувати фруктові кісточки і подібне на стіл. Зазвичай вони за допомогою ложечки кладуться на тарілку. 
Трапляється, чогось не знаєш, не вмієш — подивися, як це роблять інші. Узагалі прагни залишатися за столом спокійним, не привертати до себе уваги різкими жестами, гучним сміхом, дуже жвавою бесідою. Це може дратувати інших.

Answer 2

Фраза "гість у дім - радість в нім" в українській мові відзначає важливість гостинності та приязного прийому гостей. Давайте розглянемо цю фразу більш детально.

1. "Гість у дім": Це вказує на особу, яка завітала до вашого будинку чи крамниці. Це може бути родич, друг, знайомий або навіть незнайомець, який прийшов у гості.

2. "Радість в нім": Ця частина фрази підкреслює, що прийом гостя має приносити радість і задоволення. Вона свідчить про те, що гостям слід радіти та дарувати їм теплу і гостинну атмосферу.

Міркування: - Гостинність як важливий аспект: Українська культура традиційно вважає гостинність важливою частиною життя. Гостей сприймають з теплом і з радістю, намагаючись зробити їх візит комфортним та приємним. - Більше, ніж лише гостей: Фраза може вказувати не лише на фізичних гостей, але і на нові ідеї, досвід, події, які приносять радість та позитивні зміни в наше життя.

- Спільність та взаємодія: Вона також може наводити на думку про важливість спілкування та обміну досвідом між людьми. Гость приносить свої унікальність та свіжий погляд, що може збагатити оточуючих.

- Відповідальність приймальника: Така фраза може також наголошувати на відповідальності та зобов'язаннях того, хто приймає гостя. Важливо створити зручні умови для гостя, надати йому теплу та гостинну атмосферу.

В цілому, фраза "гість у дім - радість в нім" підкреслює значущість гостинності та взаємодії між людьми, яка може призвести до приємних і цінних вражень для обох сторін.