Вопрос задан 11.05.2019 в 05:10. Предмет Українська мова. Спрашивает Юнусов Эмиль.

Спільне і відмінне між іменником і дієсловом

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Анхимов Кирилл.

Іменник - частина мови, яка відповідае на питання "Хто?", "Що?" та вказуе на предмет чи явище. У реченні виступає підметом.

Прикметник - частина мови, яка відповідае на питання "Який?", "Яка?", "Яке?", "Які?", "Чий?", "Чия?", "Чиє?", "Чиї?" та вказує ознаку предмета. Другорядний член речення, але може віступати і підметом (рідко).

 

Спільне:

- це частини мови;

- можуть виступати підметами;

Відмінне:

- вони відповідають на різні питання;

- вони вказують на різні явища;

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Іменник і дієслово є двома основними частинами мови. Вони використовуються для передачі різних ідей, понять, дій або станів.

Спільне між іменником і дієсловом:

1. Безсумнівно, іменник і дієслово належать до категорій лексичного складу мови. 2. Іменники і дієслова можуть вживатися в різних часових формах, виражаючи час, в якому відбуваються події або становлять ідеї. 3. Іменники і дієслова можуть мати різні закінчення та форми, залежно від числа (однина або множина) або від особи (перша, друга, третя особи).

Відмінне між іменником і дієсловом:

1. Іменник - це частина мови, яка вказує на назву предмета, ідеї, місця або людини. Дієслово - це частина мови, яка вказує на дію, стан або подію, які виконує або переживає суб'єкт. 2. Іменник може вживатися в різних відмінках, що показують його роль у реченні (називний, родовий, знахідний, давальний тощо). Дієслово може вживатися в різних способах (дійсний, умовний, наказовий) та способах (особливий, загальний, наказовий). 3. Іменник може бути звичайним або власним, в той час як дієслово не має такої розрізнювальної характеристики.

Наприклад, у реченні "Діти грали у парку" слово "діти" є іменником, оскільки воно вказує на конкретну групу осіб. Слово "грали" є дієсловом, оскільки воно показує на дію, яку виконує суб'єкт (діти) у минулому часі.

Оперуючи іменниками і дієсловами, ми можемо створювати речення та передавати різноманітні ідеї і дії. Це робить їх невід'ємною частиною мовлення.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос