Question

твір мініатюра на тему я веселий струмочок

Answer 1

    одного разу я побачив маленького струмочка гуляючи лісом.  і раптом з дерева впала гілка ще й вилика і перекрила струмок.

    і тоді струпочок препенив текти. я покликав своїх друзів і почалась справжнє завдання.

Хлопці пиляли гілля. а дівчатка почали чистити воду від бруду. щерез кілька годин струмок почав знов текти.він блестів на сонці був дуже веселий, радісний

     ось такі струмки коли вони чисті і їм нічого не заважає текти.

Answer 2

Я, веселий струмочок

Жив я колись в далекому лісі, поряд з густими деревами та барвистою флорою. Я був маленьким струмочком, що стрімко тек униз по схилу гори. Моя вода була прозорою та чистою, а моє серце було сповнене радощів та веселощів.

Я був відомий усім тваринам лісу, як веселий струмочок, що завжди носив усмішку на своїх берегах. Всі знали, що приходити до мене означає забути про смуток та насолодитися моментом.

Кожного дня, рано вранці, сонце займало своє місце на небосхилі, а я відчиняв свої береги для прийому всіх, хто бажав зі мною поділитися своїми радощами. Від легких капельок до потужних водоспадів, я завжди був готовим весело спрямовуватися до своїх пригод.

Тварини лісу часто завітують до мене, щоб погратися у воді. Ведмеді любили купатися у моїх глибинах, стрибаючи з каменя на камінь. Зайці й білки часто зупинялися біля моїх берегів, вимочуючи свої лапки та боротьбаючися зі своїми відображеннями в поверхні моєї води.

Але не лише тварини приходили до мене, а й люди. Діти збиралися на моїх берегах, радіючи своїй невинності та безтурботності, плюскаючись у моїх прозорих водах. Дорослі відпочивали під моїм тінем, насолоджуючись спокоєм та гармонією, які я приніс їм.

Кожен день приніс мені нові пригоди. Іноді я зустрічав маленькі струмочки, які приєднувалися до мене, збільшуючи мою силу та вплив на ліс. Іноді я перетворювався на маленькі ставки, в яких риба насолоджувалася своїм життям.

Але найбільше я полюбляв вечірні години, коли сонце спускалося за гори, а небо заповнювалось вогняними відтінками. Шумів моєї води змішувався зі співом птахів, створюючи мелодію, яка лунала по всьому лісу.

Я, веселий струмочок, завжди був радий своїм пригодам та веселощам. Я ніколи не зупинявся, не зупиняв своїх водоспадів та не забував носити усмішку на своїх берегах. І я завжди знаходив час, щоб погратися із тими, хто завітав до мене.

Так, я, веселий струмочок, був джерелом життя та веселощів у тому чарівному лісі. І ніщо не могло пригнічувати моєї радості та енергії, яку я нес світові. І так, я, веселий струмочок, продовжував течі униз по схилу гори, завжди готовий зустріти нових друзів та подарувати їм свою радість.