Question

твiр-мiнiатюра "Коли б я став чарiвником"

Answer 1

Якби я був чарівником (на морально-етичну тему з елементами опису)

 

Один раз на літніх канікулах ми із хлопцями поїхали в аквапарк. Кінець червня був таким пекучим, що ми навіть із води не вилизали. Мій приятель Арсеній пішов уздовж берега по воді. Раптом він закричав:

- Швидко сюди!

Коли ми підбігли, Арсеній тримав у руках щеняти коричневого кольору із чорними плямами на спинці й передніх лабетах. Незважаючи на жару, щеня тремтів

- Ти де його знайшов? – запитав Ігор

- Заплутався у вербових хащах. Чую – хтось скиглить. Я туди – а там щеня

- Що будеш робити із дворнягою? – запитав я

- Тобі віддам, – не коливаючись, відповів хлопчик. Може, він пожартував, але не погодився

Коли я вернувся додому, мама категорично відмовилася залишати щеня . А він був таким смішним! Здавалося, він розумів, що вирішується його життя. Навіть перестав скиглити. Підповз до маминих ніг і влігся, поклавши на лапки мордочку. Може, тим самим він показував мамі, що й турбот з ним буде небагато. Його карі вічка дивилися тривожно. Він помахав хвостиком, але мама залишалася невблаганної

Тоді ми із хлопцями вирішили спорудити для нього будку. В Арсенія батьки недавно купили новий телевізор і ящик ще не викинули. Цю величезну коробку із твердого картону ми перетворили в хатку для щеняти. Поставили її в безлюдному куточку двору й вирішили по черзі доглядати за врятованим щеням

 

 

- От якби стати чарівником! – мрійливо сказав Арсеній

- Те й що, – запитав я, – ти б всіх щенят пособирал у місті, так?

- Майже вгадав. Я б створив для них притулок. І не тільки для собак, а й для беззахисних котів

- А якщо серйозно, що будемо робити з ним узимку?

- До зими це буде міцний собака, – нагадав Арсеній

- Але не залишати ж бідолашне щеня на вулиці? Я ще побалакаю смамой.

До речі, щеняти ми назвали Орешком.

Answer 2

Коли б я став чарівником, усе навколо мене б почало змінюватися. Звичайні речі стали б надзвичайними, а надзвичайні - ще більш чарівними. Спочатку, я б почав експериментувати зі своїми новими здібностями. Змінювати кольори, розміщувати об'єкти в повітрі, читати думки - все це стало б в моїх руках.

За допомогою чарівницьких заклять, я б поглибив свої знання, досліджуючи та вивчаючи різноманітні магічні книги. Я б відкрив нові світи та загадки, які ніхто ще не розгадав.

Мій дім б став справжнім магічним світом. Книжки б розмовляли, меблі танцювали, а стіни змінювали форму і кольори за моїм бажанням. Літати на мітлі було б звичайною річчю для мене, а друзі та рідні б дивувались та захоплювалися моїми здібностями.

Але разом з усією цією магією прийшла б і велика відповідальність. Я б став відповідати за свої дії та їхні наслідки. Чарівна сила може бути небезпечною, якщо вона використовується неправильно. Тому я б навчився контролювати свої здібності та використовувати їх для добра.

Ставши чарівником, я б став частиною світу, де реальність поєднується з казками. І хоча було б важко залишатися непомітним, я б завжди прагнув допомагати людям та робити їхні життя яскравішими. Бо коли б я став чарівником, моя мета була б зробити світ кращим для всіх.