Question

СКЛАСТИ ПРОСТОЙ ПЛАН ТЕКСТУ. Микола Карамзін сказав: «Історія розуму становить дві головні епохи: винайдення букв і друкарні, усі інші були їх наслідком». «Цікаво не може говорити той, хто мало читає», — розвинув його думку Їржі Томан. Ми живемо в час нечуваного розвитку інформаційних технологій і систем зв’язку — радіо, телебачення, електронних ЗМІ. Відкрилися безмежні можливості для оволодіння знаннями, одержання інформації, для спілкування. А в Інтернеті взагалі немає меж і кордонів. Відтепер1 звичайний користувач має доступ до будь-яких новин, які множаться в геометричній прогресії. Інтернет поступово перетворюється на неосяжну бібліотеку всієї планети. Однак викликає тривогу те, що Інтернет, завойовуючи інформаційний простір, починає витісняти з нього книжку. За даними соціологів, понад 40 % дорослого населення зовсім не читає книжок. Дехто передрікає навіть повну перемогу медіаресурсів (у тому числі й Інтернету) над книжкою. На їхнє переконання3, всі необхідні знання людина майбутнього одержуватиме з комп’ютера. Проте ці псевдопророкування безпідставні, оскільки радіо й телебачення не замінюють друковане слово, а доповнюють його. Втративши монопольне становище в інформаційному просторі, книжка ще довго залишатиметься душею сучасної системи комунікації, а її роль зростатиме з кожним новим етапом соціального, культурного і науково_технічного прогресу. Вона належить до тих винаходів, що, як і колесо, ніколи не полишають цивілізації. Переваги книжки перед іншими засобами збереження і передачі інформації очевидні. Адже саме завдяки їй читач має час для роздумів, можливість повернутися до прочитаного, щоб глибше вникнути в його зміст, вибрати, що читати. Пріоритет книжки обстоюють інтелектуали світового рівня. Айзек Азімов акцентував увагу на тому, що книжку можна читати й перечитувати, коли вам зручно — у ліжку, у кріслі, за столом і як вам потрібно — не поспішаючи, швидко, підряд чи вибірково. Та головне — книжка дає вам слова, до яких ви самі добираєте картини, що виникають у вашій уяві. Ніколи не буде придумано щось подібне до книжки — здатне подарувати вам одному цілий Всесвіт. Едгар Фор із Франції вважає, що книжка тільки на порозі справжнього успіху, тому що вона поширюється, надає нам право вибору і враховує наші бажання, тоді як все, що ми слухаємо або дивимося по телевізору, не передбачає вибору і врахування наших смаків. Науково_технічний прогрес сприяє поширенню книжки. Статистика свідчить, що інтелект спеціаліста, який здобув професію, потребує самостійного мислення, роздумів над книжкою. Молодь усвідомлює: щоб мати престижну роботу й конкурувати на ринку праці, недостатньо мати диплом, потрібне постійне інтелектуальне й фахове самовдосконалення через читання книжок. Тож не підлягає сумніву, що книжка була, є і буде основою духовного життя народу. У книжки довгий і щасливий вік. Це універсальне сховище думки, надихаюче джерело нових ідей (За В. Драчуком, Ю. Ліхтенштейном).

Answer 1

1. Інтернет - неосяжна бібліотека всієї планети.
2. Інтернет витісняє книжку.
3. Роль книги зростатиме.
4. Переваги книжки перед іншими засобами  інформації.
5. Інтелект спеціаліста потребує роздумів над книжкою.
6. Книжка була, є і буде основою духовного життя народу.

Answer 2

Я можу допомогти вам скласти простий план тексту. Ось мій варіант:

- Вступ: - Автори цитат про значення книжки та історії розуму. - Сучасний стан інформаційних технологій та систем зв'язку. - Проблема витіснення книжки Інтернетом. - Основна частина: - Переваги книжки перед іншими засобами збереження і передачі інформації. - Думки відомих інтелектуалів про роль книжки. - Вплив науково-технічного прогресу на поширення книжки. - Необхідність постійного інтелектуального і фахового самовдосконалення через читання книжок. - Заключна частина: - Книжка як основа духовного життя народу. - Книжка як універсальне сховище думки та надихаюче джерело нових ідей. - Книжка як винахід, що не полишає цивілізації.